Третього березня Республіка Болгарія відзначила одне з найбільших своїх свят: 138-річчя визволення від османської неволі. Вже традиційно цього дня біля пам’ятника воїнам, які брали участь у російсько-турецькій війні, лікувалися в Київському військовому шпиталі, померли від тяжких ран і знайшли вічний спокій на столичному Звіринецькому старогоспітальному цвинтарі, відбулося вшанування загиблих за свободу Болгарії.
Болгарія 500 років вела безперервну боротьбу з турецьким поневоленням, але маленькій країні самотужки не сила була скинути важке ярмо наруги над вірою та самоідентичністю. Тільки після жорстокого придушення Квітневого повстання 1876 року Європа відгукнулась на страждання болгарського народу та закликала на допомогу.
У тій війні активну участь разом з росіянами та представниками інших національностей взяли й українці. Вони були у складі Одеського та Київського округів, у військових підрозділах, полках, які мали назву українських міст: Сумський, Ніжинський, Охтирський, Маріупольський. Істотну роль відіграли козаки, які першими увійшли та визволили столицю Болгарії — Софію.
Виступаючи біля пам’ятника, Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Болгарія в Україні Красімір Минчев зокрема зазначив: болгарський народ ніколи не забуде своїх визволителів, братні народи й надалі разом відзначатимуть пам’ятні дати, навіть у найскрутніші години.
А президент Товариства дружби «Україна — Болгарія» Юрій Сєдих нагадав, про історичні зв’язки двох країн започатковані ще за часів Ярослава Мудрого.
Юрій ВАНІН
для «Урядового кур’єра»