Річна національна програма співпраці України з Організацією північноатлантичного договору на 2019 рік буде схожою на плани дій щодо членства тих країн, що вступили до Альянсу. Про це повідомила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе під час підсумкової прес-конференції.
Вона розповіла про підготовку проекту Річної національної програми співробітництва України з НАТО на 2019 рік: «Ми вперше матимемо державний документ, який у 2019-му визначатиме чіткі стратегічні цілі, пріоритетні завдання на цей конкретний рік. Більше того, ми запроваджуватимемо чіткі індикатори з оцінки виконання цих завдань».
За словами віце-прем’єра, документ — дуже серйозний прорив, адже раніше були паралельні програми зі схожими цілями, але розпорошували кадровий потенціал. «Наприклад, якщо у 2018 році у нас РНП має 73 цілі і 454 заходи, то за перші дев’ять місяців було виконано 51% всіх завдань, на 45% ще триває виконання, а 4% перенесені на наступний квартал, тобто на перший квартал 2019 року», — заявила вона.
Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що в НАТО інтегруються не Збройні сили України, а вся країна. Тому в річній національній програмі йдеться про велику кількість завдань у сфері демократизації, освіти, покращення умов ведення бізнесу, проведення судової реформи тощо. Тут не йдеться суто про сектор безпеки та оборони, який змінюється відповідно до стандартів НАТО.
Урядовець зазначила, що Україна в межах функціонування безвізового режиму з Європейським Союзом, який діє з 11 червня 2017 року, розвиватиме співпрацю у сфері захисту прав людини в інтернеті. «Я рада, що ми в Україні поділяємо позитивну оцінку, яку отримали щодо виконання Україною зобов’язань з безвізу. Звичайно, є над чим працювати, є на чому зосереджуватися», — заявила вона.
Україна — не країна ризику. Ми та країна, де вже 1,8 мільйона громадян скористалися безвізовим режимом. «Безвіз дає нам чітке розуміння того, що є велика взаємодія між Європейським Союзом та Україною в окремих інституціях, які дають нам змогу спільно реагувати і спільно унеможливлювати організовану транскордонну злочинність, реагувати на міжнародні загрози. Саме тому ми розуміли, що є додаткові загрози, які потребують спільної реакції, й тому запропонували ЄС новий порядок денний у питанні юстиції та безпеки», — підкреслює урядовець.
За словами Іванни Климпуш-Цинцадзе, «це означає, що ми домовилися (і це зафіксовано у підсумковому документі з ради асоціації Україна — ЄС), що розвиватимемо поглиблену співпрацю і будемо консультуватися щодо приєднання України до ініціатив і Агентства у сфері боротьби з кіберзагрозами, захисту прав людини в інтернеті і повного облаштування українського кордону відповідно до європейських стандартів».
Вона зауважила, що Україна разом із країнами ЄС однаковими темпами впроваджує стандарти електронної ідентифікації та електронної комерції. «У січні — на початку лютого очікуємо оціночної місії Європейського Союзу, щоб ми зрозуміли, як можемо рухатися у цьому напрямі», — сказала віце-прем’єр.