"У партизанському Лісограді лунали постріли"

ПАМ’ЯТЬ. У селі Єліне Щорського району урочисто відкрито Музей історії партизанського руху на Чернігівщині 1941 — 1943 років, а в лісі неподалік, де розташований музейно-меморіальний комплекс партизанської слави «Лісоград», — пам’ятник партизанам Великої Вітчизняної війни.

Ветерани з України, Росії та Білорусі зібралися у Єлінському лісі, який був домівкою для народних месників довгі воєнні роки. Населення окупованих фашистськими загарбниками територій ішло під надійний захист густих крон цілими сім’ями і селами. Ті, хто залишався вдома, підтримували партизанів продовольством, ліками, цінною інформацією. Розлючений ворог відповідав жорстокими каральними акціями. Після однієї з них на місці спаленого села Єліне лишилася тільки одна обгоріла піч. Нині факт відродження населеного пункту називають головною реліквією відкритого в ньому музею. Це один із 37-ми населених пунктів області, які отримали статус партизанських.

У Лісограді колишні  партизани, вдивляючись у світлини із зафіксованими миттєвостями 70-річної давності, спускаючись у землянки і слухаючи пісні воєнних років, згадували бойову молодість. Про їхню доблесть і звитягу свідчить те, що понад 30 тис. партизанів Чернігівщини відзначені бойовими орденами й медалями, 28 з них стали Героями Радянського Союзу, а партизанський командир Олексій Федоров був удостоєний цього звання двічі.

Ганн Тарасенко і Параска Бойко з Куликівського району були зв'язковими у партизанському загоні «За Батьківщину». Фото автора

Після відкриття пам’ятника, сколихнувши пам’ять вікових сосон, прозвучали постріли військового салюту. А потім були пісні біля багаття, партизанський куліш і спогади, спогади, спогади…«Це тільки початок тих планів, які ми собі намітили, — сказав голова облдержадміністрації Володимир Хоменко. — Вийшов указ Президента про вшанування жертв Корюківської трагедії, і попереду велика робота по створенню серйозного меморіального комплексу. Великі людські жертви були в селі Козари Носівського району та в селі Піски на Бобровиччині. Ми маємо зробити все можливе, щоб нащадки пам’ятали, кому ми завдячуємо мирним небом».