ПАРЄ закликала Київ підтримати незалежність і впливовість антикорупційних структур у країні й утриматися від подальших дій, які можуть мати тривалий згубний вплив на незалежність судової системи та верховенство права. Про це йдеться у резолюції «Прогрес моніторингової процедури асамблеї у січні — грудні 2020 року», ухваленій на зимовій сесії асамблеї.
Резолюцію, автор якої — голова моніторингового комітету, данський депутат від групи лібералів Міхаель Ааструп Єнсен, присвячено виконанню зобов’язань, що їх узяли на себе деякі країни, вступаючи до Ради Європи. Із 47 країн-членів РЄ 11 перебувають під процедурою повного моніторингу асамблеї. Серед них Азербайджан, Вірменія, Грузія, Молдова, Росія, Туреччина, Україна та інші.
Для кожної з них у ПАРЄ призначено одного або двох доповідачів, які підтримують постійний діалог із владою, з її дозволу здійснюють візити до столиць, щоб особисто спілкуватися там з чиновниками, експертами і громадськими активістами. Це дає доповідачам змогу створити об’єктивну картину поступу реформ, спрямованих на зміцнення правовладдя й демократичних інституцій, і підготувати моніторингову доповідь на розгляд ПАРЄ. Останню доповідь щодо України представили в асамблеї 2017 року.
З огляду на те що через епідемічні застороги впродовж 2020 року доповідачі ПАРЄ мали обмежені можливості для візитів, а сама асамблея не проводила сесійних засідань, комітет підготував загальну резолюцію про виконання країнами моніторингових зобов’язань.
Для багатьох країн пункти резолюції, в яких ідеться про позитивні зміни, значно коротші, ніж ті, де вказано про недоліки. Асамблея схвалила зусилля української влади зі створення антикорупційних інституцій та досягнення домовленості про припинення вогню між сторонами конфлікту на Донбасі.
Серед проблемних питань — зміцнення антикорупційних структур, зокрема шляхом відновлення ефективного функціонування системи електронного декларування та уточнення правового статусу Національного антикорупційного бюро України. ПАРЄ закликала Київ «утриматися від будь-яких дій, які можуть мати тривалий згубний вплив на верховенство права й незалежність судової влади в Україні», провести розслідування нападів на незалежних журналістів. Окремою усною поправкою до параграфа з рекомендаціями для української влади до резолюції було додано пункт про гарантування «дотримання зобов’язань із захисту мовних прав національних меншин».
Під час презентації доповіді, яка передувала голосуванню за резолюцію, Міхаель Ааструп Єнсен заявив, що для нього як голови моніторингового комітету та автора доповіді найбільшою проблемою стала Росія. Він нагадав, що коли 2019 року більшість депутатів ПАРЄ проголосувала за повернення Росії та безумовне скасування санкцій проти неї, вони робили це в обмін на зобов’язання російської влади виконувати вимоги моніторингової процедури, щоб «якнайшвидше підготувати повний і всеосяжний звіт».
«Але уряд Росії та делегація держдуми і близько не підійшли до виконання цього зобов’язання. Це абсолютно неприйнятно», — наголосив Єнсен. Він пояснив, що, попри пандемію, Москва приймає в себе багатьох політиків, окрім доповідачів ПАРЄ. Депутат зауважив, що якщо Росія справді хоче бути демократичним членом асамблеї, вона має дотримуватися правил організації. Інакше її членство «буде просто дозволом для найбільшої країни-члена робити все що йому заманеться».
У відповідь на це член російської делегації Леонід Слуцький заявив, що моніторингова процедура ПАРЄ застаріла і перетворилася на «інструмент проведення штучних розподільчих ліній в РЄ».
У резолюції як позитивний момент у демократичному поступі Росії за минулий рік відзначено лише посередництво Москви «у встановленні миру в Нагірному Карабасі». ПАРЄ закликала російську владу без вагань взятися за розв’язання проблеми браку плюралізму, незалежності судової влади, створити умови для діяльності політичної опозиції, громадянського суспільства, правозахисників і журналістів, припинити чинність антидемократичних законів, виконати вимоги міжнародного співтовариства щодо окупованих територій України, Грузії та Молдови.