У Бухаресті тривають демонстрації проти введеного новим урядом соціал-демократів декрету про амністію і декриміналізацію злочинів посадовців. Відповідно до цього документа, проти корумпованих чиновників, які завдали збитків державі на суму в перерахунку менш ніж 44 тисячі євро, не відкриватимуть кримінальні справи. Громадські активісти стверджують, що уряд хоче так звільнити від відповідальності голову керівної Соціал-демократичної партії Румунії Лівіу Драгні, якого звинувачують у фіктивному працевлаштуванні та завданні фінансових збитків на суму 24 тисячі євро.
Увечері 1 лютого демонстрації відбулися у 56 містах країни. Загальну кількість протестувальників ЗМІ оцінюють у 300 тисяч осіб, з них 100 тисяч, попри морозну погоду, протестували в Бухаресті, повідомляє інформагенція AFP. Демонстранти вигукували «Злодії!» та «Відставка!»
Нинішня хвиля антиурядових протестів наймасштабніша з моменту повалення комуністичної влади в 1989 році. Під час протесту в Бухаресті виникли сутички з поліцією. Агресивно налаштовані футбольні фанати почали кидати в поліцейських піротехнічні засоби. У відповідь поліція застосувала сльозогінний газ, після чого велика кількість демонстрантів покинула місце зіткнень. 20 осіб було затримано.
До першого антикорупційного мітингу, який відбувся 22 січня, приєднався президент країни Клаус Йоганніс, близький до опозиційного консервативного політичного табору. «Я тут, щоб висловити моє обурення. Кліка політиків, які мають проблеми із законодавством, хоче змінити закони, послабити правову державу», — заявив румунський президент. Згодом Клаус Йоганніс повідомив, що планує винести на референдум питання щодо намірів уряду пом’якшити антикорупційне законодавство. «Я дам старт необхідним процедурам, щоб румуни сказали, погоджуються вони чи ні з такими кроками», — цитує заяву президента Reuters. Він наголошує, що під час передвиборчої кампанії торік у грудні представники Соціал-демократичної партії нічого не говорили виборцям про свої наміри полегшити життя корупціонерам у владі.
За даними незалежних досліджень, серед країн ЄС від корупції найбільше потерпають Румунія і Болгарія. Ці дві країни, які приєдналися до Євросоюзу десять років тому, досі не виконали основних рекомендацій щодо реформи юстиції та боротьби з корупцією, попри певний прогрес у цих сферах. Про це йдеться у моніторинговому звіті Єврокомісії, повідомляє EUobserver.
Автори доповіді дійшли висновку, що в боротьбі з корупцією Румунія досягла «значного прогресу», а в Болгарії прогрес «не такий швидкий, як очікувалося». У доповіді відзначено, що в Румунії «з 2013 року установи, які беруть участь у проведенні розслідувань та кримінальному переслідуванні за справами щодо фактів корупції, представляли регулярні звинувачувальні акти проти політиків усіх рангів і партій, а також цивільних осіб, держслужбовців, суддів і бізнесменів».
У боротьбі за зниження загального рівня корупції прогрес у Румунії значно менший. Єврокомісія наголошує на необхідності ввести в країні кодекс поведінки парламентаріїв, у якому було б зафіксовано пункт про повагу до незалежності судової влади. Чиновники ЄС також стверджують, що головне випробування для Румунії у сфері боротьби з корупцією — внутрішні гарантії, що досягнуті реформи є «незворотними».