ПРОЕКТ ПЕРЕКОНАВ. У трьох школах Ужгородського району вдалися до жорстких заходів з енергоощадності. Громадські активісти здійснили у модельних школах енергоаудит. Він включав тепловізійне обстеження з виявленням втрат тепла й світла, а відтак і рекомендації, як слід ліквідовувати проблемні ділянки.
— Усе розпочинається з вчасно вимкненої електролампочки, — зауважує голова громадської організації «Форза» Леся Лойко, керівник проекту, підтриманого Швейцарською Конфедерацією. — Замінивши замок у дверях, які щільно зачинятимуться, збережете взимку до 20% тепла. Ще 9% додасть спеціальний екран, якщо він буде встановлений за радіатором. Тут усе має значення: навіть сучасні вікна, якщо їх при встановленні правильно не ізолювати, можуть пропускати тепло. Загалом зменшення використання паливно-енергетичних ресурсів від впровадження енергозберігаючих заходів у модельній школі сприятиме зменшенню викидів «парникових газів» на 9 тис. кг протягом року, або на 21,5% порівняно з обсягами викидів до впровадження згаданих заходів. Поліпшиться екологічна ситуація на теренах школи, зведеться до мінімуму шкода довкіллю.
— Ці та інші новації дозволять зекономити 16 тис. кВт/год. (30%) електроенергії та 17,4 тис. м3 (27,9%) природного газу, — розповідає керівникам з інших шкіл директор Середнянської школи Андрій Югас. — У грошовому вимірі це понад 82 тис. грн, або 27% коштів, що витрачаються на придбання енергоносіїв на рік.
Утім, не все так просто. Директори деяких шкіл зазначають, що на сьогодні не мають жодного стимулу до поліпшення ситуації. Система бюджетного фінансування та визначення лімітів споживання енергоресурсів повинна бути змінена, бо вона не заохочує школи до підвищення енергоефективності. Механізми бюджетування мають давати освітнім закладам фінансові стимули, щоб заощаджувати енергоресурси було вигідно.