П’ять пріоритетних напрямів оборонної реформи, де необхідно зосередити зусилля, визначив міністр оборони Степан Полторак під час чергового засідання Комітету реформ Міністерства оборони й Збройних сил, яке відбулося за участю запрошених іноземних стратегічних радників при Міноборони та Генеральному штабі ЗСУ.
Для реалізації продуманої кадрової політики слід вжити заходів для забезпечення утримання у військах загартованого людського ресурсу — військовослужбовців з бойовим досвідом, забезпечити постійний розвиток і збереження сержантського складу, зміцнити офіцерський корпус, забезпечити реальні можливості кар’єрного зростання для всіх категорій військовослужбовців, підвищити рівень соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх родин.
Вже зараз збільшено грошове утримання військових, зокрема вдвічі на лінії зіткнення в АТО, глава держави ухвалив рішення про додаткове фінансування будівництва житла для військовослужбовців за контрактом на 1 мільярд гривень. Це дасть змогу звести близько 100 гуртожитків. Окрім цього, 80 мільйонів гривень буде додатково спрямовано на фінансування відбору й підготовки сержантського складу, зокрема в розвиток навчальних центрів.
Другим стратегічним напрямом Степан Полторак назвав забезпечення збалансованого підходу у використанні фінансових і матеріальних ресурсів. Для цього слід системно запроваджувати новий тип оборонного планування, заснованого на спроможностях, максимізувати використання можливостей власних підприємств для наповнення спецфонду Міноборони. Також слід посилити жорсткий контроль за цільовим і ефективним використанням фінансових ресурсів, оптимізувати використання міжнародної ресурсної допомоги.
«В цьому контексті вирішено об’єднати Багатонаціональний об’єднаний координаційний комітет із питань військового співробітництва та оборонного реформування з Комітетом реформ, — цитує слова міністра прес-служба Міноборони. — Буде створено й Центр управління змінами для фахового моніторингу та оцінки успішності реформ».
По-третє, Україна повинна ввійти до колективної системи безпеки НАТО, й останній візит в Україну Генерального секретаря Альянсу свідчить, що такий рух енергійно розпочато. Тобто відбувається зближення наших позицій і підходів.
Забезпечення складових сил оборони необхідним озброєнням, військовою і спеціальною технікою визначено четвертим завданням оборонної реформи. Зокрема необхідно підвищити виробничі потужності підприємств оборонно-промислового комплексу.
Саме він має стати рушійною силою національної економіки. Нагальним є впровадження західних технічних стандартів й максимально швидке скорочення технологічного відставання від провідних країн-членів НАТО.
Керівництво держави ухвалило рішення й сприяло наданню фінансового ресурсу для будівництва заводу боєприпасів. Надано й ресурс для налагодження серійного випуску найпрогресивніших розробок національного ОПК.
П’ятим важливим напрямом оборонної реформи Степан Полторак назвав розвиток та вдосконалення оборонної інфраструктури: «Вона має забезпечити: адекватне і своєчасне реагування на наявні та потенційні воєнні загрози; оперативне розгортання на загрозливих напрямках визначених угруповань військ для своєчасного відбиття агресії; розміщення з’єднань, військових частин і підрозділів, насамперед тих, що сформовані, на сході та півдні України».
Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»