У Вінницькому обласному художньому музеї півтора місяця всі охочі мають нагоду побачити 120 подільських ікон із приватної колекції народного художника і мецената Володимира Козюка. Виставка «Духовні скарби Поділля. Історія врятування» містить менше половини ікон, які він зібрав. Річ у тім, що решта перебуває на реставрації або потребує її. Частину цих творів демонстрували у виставкових залах Національного заповідника «Софії Київської», Києво-Печерської лаври, Музеї українського мистецтва в Нью-Йорку, Національному музеї народного декоративно-прикладного мистецтва.
Збирати ікони Володимир Козюк почав у дитинстві. Першу знайшов у старій залишеній хаті. Потім приносили літні люди або ж заповідали йому після смерті. Ці пам’ятки з минулого він реставрує власним коштом. Найстаріші ікони в його колекції датовано серединою ХІХ століття, і написали їх народні умільці. Ікони малювали на полотні, яке потім натягували на раму. Будучи до двох метрів завширшки, ікону ділили на сегменти, кожен з яких мав свій сюжет із відтворенням різних святих. «Церква не визнавала такі ікони, називала їх неканонічними. На них зображено квіти та іншу символіку, яку не використовувала церква, але це подобалося селянам. Противниками народних ікон були й фабрики-монополії, які виготовляли їх. У різний спосіб вони боролися з такими творами, а інколи просто знищували. Те, що ці ікони збереглися і дійшли до наших днів — феномен», — зазначив Володимир Козюк.
Свого часу його колекцію Подільської народної ікони було визнано Книгою рекордів України як найбільшу в країні. А сам меценат встановив національний рекорд у категорії «благодійність», подарувавши музеям України 1500 експонатів. Його щирі дії щодо збереження культурного надбання заслуговують на повагу і наслідування. Виставкою «Духовні скарби. Історія врятування» він не лише хоче привернути увагу до раритетних творів народного мистецтва, а прагне створення у Вінниці музею Подільської ікони, в який він готовий передати більшість ікон із власної приватної колекції.