Уже більше року триває незаконна анексія Криму Російською Федера цією. За цими сухими юридичними термінами приховані долі людей, які залишились на окупованій території. На жаль, вибір інструментів міжнародного тиску на Росію невеликий, адже держава-агресор фактично намагається ігнорувати багато норм міжнародного права. Щоб захистити права своїх громадян, Україна звертається до різноманітних міжнародних інституцій.
«Днями ми завершимо підготовку ще однієї — четвертої — скарги до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) проти Росії, яка буде стосуватись порушень прав українців у Криму, — повідомив міністр юстиції Павло Петренко. — Наступного тижня завершимо оформ лення доказової бази скарги. Основний блок порушень — це політично-мотивоване переслідування громадян України, корінних народів Криму окупаційними органами влади на території півострова. У скарзі також будуть наведені індивідуальні заяви, підготовані разом із правозахисниками щодо ситуації з порушенням прав українців на Донбасі. Фактично це матеріали для міжнародного трибуналу, які, на моє переконання, будуть використані проти керівництва Росії. Загалом ми розраховуємо на позитивне рішення ЄСПЛ».
Віднедавна в рамках пілотного соціального проекту фахівці центрів безоплатної вторинної правової допомоги спільно з правозахисниками й адвокатами фіксують порушення прав кожного українця, який звертається до цих установ у Криму та на Донбасі. Потім ці докази включають до індивідуальних заяв проти Росії, що подають звичайні люди, які постраждали від окупації. Нині їх подано приблизно два десятки.
«ЄСПЛ — це насправді один з дієвих судових механізмів, який Україна може задіяти. Скарги української держави проти Російської Федерації — це добре, — впевнений експерт з міжнародного гуманітарного права Антон Кориневич. — Також до цього суду звертаються українські громадяни із заявами щодо порушення своїх прав у Криму та на Донбасі. Мені видається, що рішення по індивідуальних справах будуть винесені швидше, ніж за міждержавними позовами України проти Росії. Адже цей суд міждержавні скарги розглядає довше — така в нього практика».
Нині експерти з Мін’юсту, правозахисники й представники Меджлісу обговорюють, як саме допомогти українцям Криму в налагодженні зв’язку з Україною, захисту їхніх прав. Ці питання вирішуватимуть на рівні Кабміну та парламенту. Йдеться про надання можливості правозахисникам, гуманітарним місіям, журналістам потрапляти до Криму з української території за спрощеною процедурою.
«В Україні є потужний потенціал правозахисників, які стали на захист українців на окупованих територіях, — наголосив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. — Життя майже щодня підкидає нам якісь нові аспекти, пов’язані з документальним забезпеченням не лише прав українських громадян, які живуть на тимчасово-окупованій території, а й іноземців, які до окупації вступили у певні правові відносини з Україною». Тож Україна не кидає своїх громадян напризволяще, захищаючи їхні права в міжнародних судах.