Українки дедалі частіше знаходять собі наречених за кордоном. Іноземні женихи особливо цінують слов’янок за вірність, працьовитість, бажання виховувати дітей і, звісно, красу.
Тим же, хто вже знайшов собі пару – не важливо, «імпортну» чи вітчизняну – доводиться вирішувати чимало питань, пов’язаних з організацією весілля. Організувати ідеальне свято, наприклад у Львові, пропонують досвідчені фахівці агенції з організації весіль «Пікан». Романтичні сюрпризи, феєрверки, послуги весільного фотографа, запальні ведучі, неповторне оформлення церемонії у відповідному стилі – усе тут продумають до найменших дрібниць. Окрім послуг для молодят, «Пікан» займається також організацією дитячих днів народження, екскурсій, корпоративів, шоу-програм та інших святкових заходів.
Чим пояснюється тенденція зростання кількості шлюбів між українками та іноземцями, розповіла працівниця шлюбного агентства Наталія.
– На українських наречених попит дедалі більший. З нашими дівчатами прагнуть познайомитися чоловіки ледь не з усього світу, але мотиви у всіх різні, – пояснює фахівець. До прикладу, візьмемо арабів. Чи не в кожної української дівчини, котра зареєстрована в соцмережах, серед друзів швидко знаходиться чимало шанувальників з арабських країн. Вони активні, наполегливі, намагаються писати навіть російською, щоби сподобатися. Проте такі занайомства рідко закінчуються щасливо. Причина: у арабських країнах із жінкою не заведеш так просто роман, там для цього зазвичай доводиться одружуватися. А слов’янок араби вважають більш легкодоступними. Тому й обіцяють довірливим українкам золоті гори, а тоді раптово зникають «з кінцями». Натомість наречені з Канади, Швеції чи, скажімо, Нідерландів заводять знайомства з українками зазвичай для серйозних стосунків. Причому женихи середнього та старшого віку прагнуть знайти наречену не старше 25 - 35 років.
Нещодавно українка Ольга вийшла заміж і переїхала до свого чоловіка у Відень. Подружжя уже відвідало багато історичних пам’яток у Відні. «Зараз почуваюся у Відні, ніби вдома, – розповіла Ольга. – Архітектура там дуже подібна до нашої, тільки масштаби більші. І кухня теж дуже схожа до нашої. Проте є і свої, особливі, страви. Наприклад, сосиски і всім відомі французькі круасани. Насправді вони не французькі, а австрійські. Жителі Відня зазвичай снідають сандвічем із сиром та шинкою, обов’язково мають бути апельсиновий сік та круасани. Австрійці дуже люблять випічку, переважає листкове тісто – як солодке, так і солоне. Ціни там набагато вищі від наших. За сніданок з круасанів, двох чашечок кави і сандвіча, у кафе заплатите близько 15-20 євро.
Ще мене дуже вразило соціальне піклування держави про своїх громадян, – ділиться враженнями українка. – Там дуже багато пішохідних доріжок, світлофорів, доріжок для велосипедистів і взагалі – там усе облаштовано для комфортного проживання. Повсюди розміщені пандуси, навіть у визначних місцях. Наприклад, там є одна площа, де посередині є підвищення десь на метр, на якому можна відпочивати, сидіти і просто читати. Так от, навіть там збоку є пандус. У всіх автобусах висувається спеціальна сходинка для візочків, а в метро є навіть ліфт».
Богдана ФЕДОРЯК
для «Урядовго кур’єра»