Прикордонник з позивним «Лисий» із бригади «Гарт» розповів про боротьбу за Батьківщину.
Зачищена позиція, мінус три окупанти й один полонений. Непоганий результат для новачка на фронті. Перші бойові Юрія з позивним «Лисий» були напередодні Великодня. На війну він прийшов, так би мовити, за компанію. Кум отримав повістку, а до військ комату пішли разом. За кілька днів Юрій уже стояв в одному строю із прикордонниками. До бойових готувався старанно. Каже, щоразу хапався за нову зброю, хотілося спробувати все і навчитися якомога більше. А бойове хрещення здобув у місті-фортеці Бахмуті.
«Наш перший захід туди був уночі перед Великоднем. Люди саме святили паски, а ми разом з побратимами виконували бойове завдання. Тоді все відбувалося швидко, навколо було дуже гаряче, нас обстрілювали. Пам’ятаю, як на ходу заскочив в Roshel і надірвав спину», — згадує військовий.
На той час Юрій був на посаді старшини, йому сказали сидіти в тилу і відновлюватися. Яким же було здивування побратимів, коли вже за кілька днів він прийшов їх міняти з іншою групою.
«Коли мої мене не взяли, я пішов до медиків, отримав кілька уколів у спину й напросився на позиції з іншою групою. Бійці мене там не очікували побачити і були здивовані», — усміхається прикордонник.
Тоді окупанти зайняли сусідній від прикордонників гараж, і надійшла команда зачистити їхню позицію. Юрій узяв п’ять гранат і пішов виконувати завдання.
«Поряд були всі молоді хлопці, не хотів, щоб вони ризикували, і пішов сам. Дві гранати закинув через двері, три докинув зверху крізь отвір. Трьох окупантів вдалося ліквідувати, залишився один: був поранений, бо почув його скигління. Тоді крикнув йому, щоб здавався, бо кину гранату. Він і вийшов з піднятими руками», — розповідає «Лисий».
Під час розмови полонений розповів, що в Україну приїхав за контрактом. Окупант сидів у в’язниці за вбивство друга, а коли запропонували змінити ґрати на війну, не вагався.
«Він відсидів вісім років і залишилося ще сім, але вирішив використати таку сумнівну можливість вийти достроково. Йому було байдуже, кого вбивати», — розповідає Юрій.
Прикметно, що полонений виявився досить добре оснащеним, на ньому був бронежилет з високим рівнем захисту. Під час обшуку знайшли кілька пластинок з медикаментами, схожими на наркотичні речовини. Такі, за словами загарбника, отримували всі бійці для підняття бойового духу.
«А ще їх стимулювали ляпасами. Позиції були поруч, ми часто чули, як командири б’ють тих, хто відмовляється йти в бій», — уточнює прикордонник.
Після Бахмута Юрій зрозумів істину: українцям, на відміну від росіян, жодна стимуляція не потрібна, адже ми від природи вмотивовані захищати свої родину і дім. «Лисий» продовжує обороняти Україну і нині служить на вовчанському напрямку кулеметником у складі екіпажу бронеавтомобіля Roshel. Він переконаний: Батьківщину треба захищати збройно до останнього окупанта.
Джерело: Державна прикордонна служба України