Проведені у березні державні аукціони на отримання спецдозволів з видобування газу та інших копалин спричинили чимало питань. Громадськість обгрунтовано підозрює, що на пару-трійку лотів претендували компанії, засновані одними й тими самими людьми. «Якщо це справді так, тоді питання до правоохоронних органів», — прокоментував ситуацію т. в. о. голови Державної служби геології та надр Микола Бояркін.
За його словами, Держгеонадра на той час не мала ні можливості, ні повноважень убезпечити державу від застосування таких схем. Але два тижні тому ситуація змінилася: набули чинності зміни до двох постанов Кабінету Міністрів, які ставлять реальний заслін усіляким можливим зловживанням у користуванні надрами.
Зокрема, передбачено оприлюднення інформації про кінцевого бенефеціара — тож одразу буде викрито тих осіб, які борються від імені різних компаній за ліцензію. Також передбачено відеотрансляцію аукціону на Ютубі і прозорість доаукціонних комітетів. Тобто журналісти або громадськість відтепер можуть бути присутніми на засіданнях аукціонного комітету вже на підготовчій стадії.
Відповідно до згаданих змін до постанов № 615 та № 594 (обидві від 30 травня 2011 року) майже всі спецдозволи на користування надрами надаватимуть через аукціони. А як було досі? Із понад 550 спецдозволів, виданих у 2014—2015 роках, за аукціонною процедурою передано лише 15 (менш ніж 5%).
Чи є винятки? Так. Для акціонерних товариств, які на сто відсотків державні. Наприклад, НАК «Нафтогаз України» або «Надра України». Решта має брати участь у конкурсах на загальних підставах. А як було донедавна? Наявність серед засновників підприємств державних компаній (за умови, що їхня частка у статутному капіталі 25% або більша) давала істотні преференції. Зокрема можливість отримати дозвіл на користування надрами без аукціону. Після цього державний паровоз зазвичай вирушав на звалище, а приватний бізнес сам-один на повній парі летів до надприбутків.
Аналіз ефективності надання таких дозволів за останні 10 років показав, що жодне з подібних починань не було успішним. Зазвичай через тиждень-два після отримання такого дозволу державна частка власності починала розмиватися, і далі весь прибуток отримували лише «бізнесмени».
Також змінами до постанов заблоковано можливість отримання ділянки надр у користування без аукціону через те, що на ній є цілісний майновий комплекс. Це справді було предметом спекуляцій, бо нерідко таким «комплексом» було кілька сараїв і бетономішалок. Загалом новацію дуже позитивно оцінили і бізнес, і громадськість, яка наголошує на значному зниженні корупційних ризиків внаслідок такого рішення.
Але палицю трохи таки перегнули. Бо стане проблемно отримати ліцензії для шахт, гірничозбагачувальних комбінатів, лікувальних установ, тобто для вже існуючих підприємств, для яких подальше існування в разі закінчення ліцензії і подальшого її непродовження — неможливе. Для таких користувачів, на думку радника з юридичних питань т. в. о. голови Держгеонадр Ірини Супрун, надавати дозволи треба поза аукціонами. Але спочатку слід означити у законі (цього досі не зроблено), що саме є цілісним майновим комплексом і що таке цілісний майновий комплекс саме у сфері видобутку корисних копалин.
Ще одна проблема, яку поки що не розв’язали ухвалені зміни, — врегулювання надання спецдозволів для великих держпідприємств, які підлягають приватизації. У нинішній редакції згаданих постанов вони позбудуться дозволів відразу після зміни свого статусу. Але це і спричинить у них значні виробничі проблеми, зменшить їхню привабливість для інвесторів. Держгеонадра, за словами пана Бояркіна, над розв’язанням даної проблеми активно працює.
І наостанок інформація про такий позитив, як збільшення часу для обласних рад для підготовки питання про узгодження або неузгодження заявки на надрокористування. Досі це було 30 днів, тепер — 90. Тож обласні депутати мають час вписати у розділ «спеціальні умови» свої побажання щодо соціальної підтримки інвестором місцевих громад, на території яких триватимуть роботи, а також додаткового контролю за екологічними наслідками, компенсації таких наслідків тощо.