ДОБРИЙ ЗНАК
Свято-Богоявленський кафедральний собор у древньому Острозі може претендувати на одне з семи чудес України. Збудований трудами славних князів Острозьких у 1453 році, він пережив і світові війни, й революції, і добу атеїзму та забуття. А в 1989-му повернувся до свого прямого призначення.
- Торік мироточило розп'яття Ісуса Христа, що в центрі храму, - розповідає настоятель храму протоієрей Олександр Максимюк. - А з початком нинішнього Великого посту ми помітили, що Єрусалимська ікона Божої Матері, подарована собору паломниками-острожанами, які їздили на Святу землю на початку ХХ століття, неначе змінила колір. Німб навколо Божої Матері з Немовлям на руках посвітлішав. До речі, в часи забуття у неї, як і у інших наших реліквій, була незавидна доля: інколи зберігалися вони роками просто неба. Повернулася ж вона до нас в 1989-му, з відродженням собору, і з тих пір перебуває виключно у вівтарі. Але нині ми прийняли рішення винести її до зали собору, аби наші прихожани змогли побачити оновлення на власні очі, прикластися до цієї тисячолітньої святині й попросити у неї заступництва. Надто - матері з дітьми, покровителькою яких вона є.
Справді, за кілька днів до Великодня процес оновлення майже завершився: під час мого візиту до храму на іконі залишалася тільки малесенька ледве помітна темна пляма.
Напевно, таки було над храмом Боже провидіння, що допомогло врятувати не лише саму пам'ятку архітектури -п'ятикупольний собор, в якому стіни заввишки понад 50 метрів, а й його унікальні святині-реліквії. За князів Острозьких собор служив фортифікаційною спорудою, тут замість традиційних вікон - бійниці, навколо - рови, а сама споруда розташована на Замковій горі. Свого часу при ньому діяла унікальна школа церковного розпису. Храм має ряд святинь: древній іконостас із червоного дерева ручної роботи - єдиний в Західній Україні 1890-1891 років виготовлення. Центральна святиня храму - "Голгофа", яка, до речі, мироточила кілька років тому. А ще - гробниця з часточкою мощей преподобного Федора, князя Острозького, яка передана в 1907 році з Києво-Печерської лаври.
