"Вчені NASA планують на борту МКС поставити експеримент з чорнобильським грибком"

11 лютого 2020

Стіни покинутого енергоблоку Чорнобильської АЕС з часом покрилися чорною пліснявою. Вперше вона була описана через 5 років після аварії – в 1991 році, а потім вчені виявили, що грибкові організми здатні поглинати радіацію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гриби захищають бджіл від небезпечних вірусів

Дослідження міжнародної групи вчених показало, що три грибки, що містять пігмент меланін – Cladosporium sphaerospermum, Wangiella dermatitidis і Cryptococcus neoformans – збільшували біомасу і накопичували ацетат швидше в середовищі, де рівень радіації був у 500 разів вищий за норму. Це означає, що грибки перетворювали енергію гамма-випромінювання в хімічну енергію таким чином, як рослини за допомогою фотосинтезу перетворюють вуглекислий газ і хлорофіл у кисень і глюкозу.

Цей процес відомий як радіостимуляція або радіосинтез. До дослідження підключилися фахівці NASA. Вони вважають, що цей механізм можна використовувати для створення засобів захисту від радіації: сонячної або на атомних електростанціях. Ще одне можливе застосування – накопичення енергії, що може стати біологічною альтернативою сонячним батареям. Провідний автор дослідження Кастурі Венкатесваран (Kasthuri Venkateswaran) також не виключає, що радіосинтез може бути корисний для захисту здорових тканин від іонізуючої радіації при радіотерапії. Крім того, явище цікаве для астробіології як показник пристосованості життя до екстремальних умов існування.

Вчені NASA планують поставити на борту МКС експеримент з чорнобильським грибком. Радіаційне випромінювання на борту космічної станції низьке в порівнянні з іншими частинами космосу, але воно високе в порівнянні з поверхнею Землі. Вирощування грибка може відкрити нові сторони його природи і продемонструвати можливості обробки радіації в космічному середовищі.

Як уже повідомляв "Урядовий кур'єр", вчені визначили вік грибів, їм 1 мільярд років.  У сланцях канадської Арктики вченим вдалося виявити залишки якоїсь мікроскопічної істоти, що жила близько 900-1000 мільйонів років тому. Клітини його синтезували хітин, який, як відомо, крім членистоногих і деяких інших безхребетних, є ще й у грибах.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua