У лабораторії Університету Річмонда біологи влаштували щурячі перегони. Протягом декількох місяців тварин вчили керувати транспортним засобом, щоб перевірити, наскільки складний мозок у щура.
Перед експериментом гризунів розділили на дві групи. Одні росли в різноманітній обстановці з розвиваючими іграшками. Інших помістили у звичайну лабораторну клітку. Через чотири місяці щурів почали знайомити з саморобними машинками. Кабіну для чотирилапих водіїв спорудили з пластикового контейнера. Щоб завести електродвигун, досить було встати на підлогу і схопитися за мідний дріт. Натискаючи на певні частини проводу, хвостатий водій міг вибирати напрямок руху: направо, наліво або прямо.
Гризуни каталися по спеціальній арені, розміром 120 на 60 сантиметрів. У нагороду за гарне водіння щури отримували солодкі кукурудзяні палички. Але з часом завдання ускладнювали, і, щоб заробити частування, тваринам треба було проїжджати більший шлях.
Кращими водіями виявилися щури з першої групи – ті, хто до цього вів більш активний спосіб життя. На думку дослідників, виховання в різноманітному середовищі позитивно позначається на тварин. Вони виростають зацікавленими в навчанні і легше справляються з ним.
До і після випробувань у тварин перевіряли рівень гормонів. Виявилося, що після автошколи у щурів поліпшувалося психічний стан, вони відчували себе більш розслабленими і спокійними. Це відбувалося через високий рівень гормону дегідроепіандростерону, який протидіє стресу. Причому у щурів, які були «за кермом», вміст дегідроепіандростерону був вищиме, ніж у простих пасажирів.
Можливо, отримані результати допоможуть психологам створити нові ефективні методи боротьби зі стресом, в яких від стресу позбуватимуться за допомогою спеціально придуманих складних занять разом з гормональною терапією.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»