Міжнародна група вчених розшифрувала ДНК филистимлян і з'ясувала походження цього древнього народу. Згадуваний ще в Старому Завіті етнос мігрував з Європи через Середземне море і досяг берегів Південного Леванту на початку залізного віку. Дослідження об'єднало результати тридцятирічної роботи археологів і досягнення сучасних генетичних технологій.
Дослідники з Інституту світової історії Товариства імені Макса Планка (Німеччина) і Семітологічного музею Гарвардського університету (США) з'ясували походження филистимлян. З’ясувалося, що цей древній народ прибув на біблійні землі з Європи на початку залізного віку – в XII столітті до нашої ери. Про це повідомляється в журналі Science Advances.
У Старому Завіті филистимляни були головними ворогами іудеїв. Знамениті розповіді про Самсона і битва Давида з Голіафом відносяться якраз до історії затяжного військового конфлікту між двома народами. До проведення дослідження було відомо, що филистимляни прийшли на Близький Схід через море і намагалися завоювати Єгипет за часів правління Рамсеса III (близько 1190 року до нашої ери). Филистимлян ще називали "морськими людьми".
Після поразки у війні їх витіснили на Левантійське узбережжя – територію сучасного Ізраїлю. У результаті захоплення нових земель був утворений филистимський Пентаполіс – коаліція з п'яти стародавніх міст. Відомо, що як окрема народність филистимляни зникають з лиця землі вже в IV столітті до нашої ери – після походів Олександра Македонського. Однак протягом довгого часу думки вчених про походження цього древнього етносу розходилися.
Для розгадки таємниці вчені з Інституту світової історії Товариства імені Макса Планка вивчили ДНК 108 скелетів древніх людей, що жили 3600-2800 років тому у найбільшому полісі – портовому місті Ашкелоні, захопленому филистимлянами в іудеїв. В основу роботи лягли результати, отримані експедицією Леона Леві з Семітологічного музею Гарвардського університету, що тривала з 1985 по 2016 рік. Дослідження об'єднало результати тридцятирічної роботи археологів і досягнення сучасних генетичних технологій.
Отримані дані дозволили команді порівняти ДНК людей бронзового і залізного століть Ашкелона. Було виявлено, що залізний вік почався саме з приходом на біблійні землі нових людей – филистимлян. В їх ДНК виражено проглядається спадковий компонент європейського походження, якого не було у їх попередників з бронзового століття.
Також вчені з'ясували, що після відносно короткого часу – не більше двох століть – європейський генетичний відбиток, залишений на початку залізного віку, розчинився в Левантійському генофонді.
«Хоча, згідно з давніми текстами, в першому тисячолітті до нашої ери жителі Ашкелона залишалися для сусідів «филистимлянами», відмінності їх генетичних характеристик вже не були настільки вираженими, можливо, через шлюби між ними і представниками оточуючих левантійський груп», – зазначає інший автор дослідження Даніель Майстер.
Дослідники відзначають, що в результаті комплексної роботи вдалося заповнити тимчасовий пробіл у генетичній карті Південного Леванту - сучасного Близького Сходу.
Филистимляни населяли приморську частину Ізраїлю. Їхні поселення простягалися від сучасного Тель-Авіва до Гази.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ,
для «Урядового кур’єра»