Астрофізики нарешті оприлюднили результати дослідження, які тривали впродовж кількох років спостережень за вибухом наднової зірки SN2016aps. Він став найпотужнішим за всю історію спостережень - викид енергії приблизно в 10 разів перевищив рівень усіх відомих досі наднових зірок, а яскравість виявилася у 500 разів більшою.
Вперше SN2016aps, що знаходиться у 4,5 мільярда світлових років від Землі, була визначена як наднова у лютому 2016 року на основі даних телескопів панорамного огляду Pan-STARRS. Посилення світіння зірки, як показали розрахунки, розпочалося ще в грудні 2015 року, а максимум був відзначений в січні 2016- го.
Пікова яскравість зірки склала 4,3 x 1044 erg, а загальна кінетична енергія досягла показника в 5 x 1052 erg, тобто в процесі вибуху було викинуто в космос майже 100 мас таких як Сонце.
«SN2016aps вражає у багатьох відношеннях, і справа не тільки в безпрецедентній яскравості. У неї є кілька властивостей і особливостей, які роблять цей випадок винятковим у порівнянні з іншими вибухами зірок у Всесвіті. Наприклад, інтенсивний вихід енергії вказує на неймовірно потужного зоряного прабатька. При народженні ця зірка була як мінімум в 100 разів більша за масу нашого Сонця», - заявив астроном Едо Бергер з Гарвардського університету.
Незважаючи на точність отриманих даних, вчені засумнівалися в тому, що зірка сама по собі могла зробити такий колосальний вибух. Як пояснив керівник дослідницької групи астрофізик Метт Ніколл з Університет Бірмінгема, спектроскопічні спостереження показали, що в останні роки життя SN2016aps сильно пульсувала, в результаті чого утворилася потужна газова оболонка
«Саме зіткнення осколків зірки з оболонкою і призвело до неймовірної яскравості наднової», - зазначив Ніколл.
Ще однією загадкою став високий рівень газоподібного водню. Зазвичай масивні зірки втрачають більшу частину водню через зіркові вітри задовго до початку пульсації. Єдиним поясненням може служити те, що SN2016aps утворилася в ході злиття двох менш масивних небесних тіл.
«Ядро такої масивної зірки сильно розпечене, через що утворюються електрон-позитронні пари, що знижують радіаційний тиск. Зрештою цей процес призводить до величезного вибуху, який повністю знищує зірку, не залишаючи навіть осколків ядра», - пояснив Едо Бергер.
Результати вивчення SN2016aps дають астрономам підстави вважати про існування інших подібних зірок. Вони сподіваються, що знайти схожі об'єкти допоможе Великий синоптичний оглядовий телескоп (Large Synoptic Survey Telescope, LSST), що дозволяє досліджувати історію Всесвіту за перший мільярд років.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»