Відомо, що бактерії вміють рухатися до корисних для них об’єктів – наприклад їжі – за допомогою хемотаксису (реакції на хімічний подразник). У цьому році четверо швейцарських мікробіологів встановили, що крім хемотаксиса у бактерій є щось на зразок дотику – здатність відчувати дотики. Дослідникам вдалося не тільки розгадати бактеріальний механізм дотику, але і обдурити його, повідомляють іноземні ЗМІ.
Відчуття поверхні дуже важливе для бактерій: частково завдяки йому вони дізнаються про ділянки для їхнього життя (наприклад, стінки кишечника або слизові оболонки). Здатність відчувати дотики направляє рух бактерій і допомагає колонізувати великі ділянки підходящої для життєдіяльності поверхні. Успіх інфекції теж часто залежить від бактеріального «почуття ліктя»: завдяки йому бактерії утворюють плівки – спільноти з мільйонів клітин, які більш стійкі до антибіотиків, ніж окремі групи бактерій.
Дослідники, на чолі з видатним професором біології Ів Бруном, дізналися, як бактерії виявляють і чіпляються за поверхні. У багатьох бактерій є джгутики – органели, яким одноклітинні організми користуються як веслом. Рухається джгутик за допомогою мембранного мотору. Швейцарські біологи з’ясували, що саме завдяки мотору нешкідливі для людини бактерії Caulobacter crescentus здатні відчувати дотик до поверхні і реагувати на нього. Джгутик C. crescentus виступає в якості щупа; натикаючись на перешкоду, його рецептори запускають каскад реакцій, який завершується активним синтезом липких полісахаридів, за допомогою яких бактерія прикріплюється до поверхні. Команді Бруна вдалося знешкодити цей механізм і позбавити бактерії відчуття дотику, ефективно блокуючи їхній рух.