Рослини перемагають стреси за допомогою абсцизової кислоти. Це гормон з досить широкими функціями: абсцизова кислота керує газообміном у рослинах, допомагає їм скинути листя восени, регулює проростання насіння тощо. Коли рослині занадто холодно, або в грунті виявляється занадто багато солі або занадто мало вологи, рівень абсцизової кислоти підвищується. Особливо важлива її роль під час посухи, коли вона одночасно закриває продихи, щоб рослина не втрачала воду, і стимулює всмоктування вологи корінням.
Як і для будь-якого гормону, для абсцизової кислоти потрібні свої рецептори на клітинах, інакше вона просто не подіє. Якщо знати будову цих рецепторів, можна підібрати будь-яку речовину, яка даватиме сильніший ефект, ніж сама абсцизова кислота. Кілька років тому дослідники з Каліфорнійського університету в Ріверсайді запропонували використовувати в якості такого гормонального аналога речовину квінабактін, яка підвищувала посухостійкість у сої. Але коли квінабактін почали застосовувати на інших сільськогосподарських культурах, виявилося, що він мало ефективний.
Пошуки вчених продовжилися. У статті в Science описаний результат наукових досліджень. Вчені запропонували іншу речовину опабактін, що набагато ефективніший за абсцизову кислоту, а також за квінабактін. Рослини пшениці і томатів після обробки опабактіном втрачали менше води, ніж після квінабактіну чи абсцизової кислоти, і в порівнянні з абсцизовою кислотою, яка діяла 2-3 дні, опабактін працював довше – як мінімум 5 днів. Крім того, він діяв на всі рослини, тоді як квінабактін не був ефективним на томатах, а його ефект на пшениці тривав у кращому випадку лише дві доби. Автори роботи особливо підкреслюють, що нова речовина працює не тільки на модельних рослинах: паростки пшениці, які росли в посуху, з опабактіном в'яли не так швидко і утримували більше хлорофілу, ніж паростки без опабактінової обробки.
Можливо, з цими ліками від посухи вдасться значно підвищити врожайність сільськогосподарських культур у посушливих районах нашої планети. Однак перш ніж розпочинати виробництво опабактіну для потреб фермерів і агрофірм, потрібно ще перевірити його на справжніх фермерських полях, де опабактіну доведеться «жити» з різними сортами рослин. Аж до генетично модифікованих, і взаємодіяти з фунгіцидами, інсектицидами та іншими подібними речовинами.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»