Лише шість міських рад зі 100 опитаних опублікували часткову інформацію стосовно майнового стану депутатів. Про це свідчать дані моніторингу впровадження інструментів в органах місцевого самоврядування у 100 найбільших містах України. Така сама ситуація і з деклараціями міських голів.
Доступ до відкритих даних на муніципальному рівні в Україні проблематичний. Про це повідомила на прес-конференції в Києві заступник директора Муніципально-громадського центру е-урядування, громадської організації «Подільська агенція регіонального розвитку» Оксана Гречко.
Однак, за її словами, є позитивна тенденція щодо публікування місцевих бюджетів. Якщо торік їх опублікувала 51 міськрада, то цього року — 67. Є й здорова конкуренція між містами щодо надання адміністративних послуг. Цього року бачимо певний прогрес у цьому напрямі: деякі міськради (у Луцьку, Львові, Дніпропетровську, Вінниці) запроваджують портали електронних послуг.
Представник Державного агентства з питань електронного урядування України Дмитро Маковський уточнив, що органи місцевого самоврядування мають також оприлюднити відкриту інформацію на веб-сайтах та забезпечити її оприлюднення на єдиному державному порталі відкритих даних згідно з постановою Кабміну від 21 жовтня цього року №835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних». У цій постанові є перелік 327 відкритих даних, з яких 17 обов’язкові для всіх органів влади і 17 рекомендовані для оприлюднення органами місцевого самоврядування.
Цьогорічне дослідження офіційних веб-сайтів органів місцевого самоврядування міст України зафіксувало коаліцію неурядових організацій: ГО «Подільська агенція регіонального розвитку», Асоціація міст України, Асоціація органів місцевого самоврядування «Міста електронного врядування України», ГО «Європейський діалог», Громадянська мережа «Опора». Максимально можливий бал оцінювання у дослідженні у п’яти категоріях (доступ до інформації, зворотний зв’язок із громадськістю, адміністративні послуги, доступ до публічної інформації, зручність користування веб-сайтом ) — 247. За п’ятьма категоріями найбільшу кількість балів одержали сайти міських рад Києва, Славути та Шостки — 211 (85% максимально можливого). Друге місце розділили сайти міських рад Вінниці, Лубен, Рівного та Сум — 208 балів. На третьому місці — сайт міської ради Івано-Франківська (198 балів). До перших 20, крім перелічених, також увійшли сайти Артемівська, Павлограда, Дубна, Одеси, Херсона, Олександрії, Луцька, Тернополя, Вознесенська, Краматорська, Бердянська, Дніпродзержинська. Вони отримали від 196 до 178 балів (79—72%).
Понад половину балів із максимально можливих отримали сайти 78 міст (76%). Цей показник трохи нижчий, ніж торік, оскільки цього року до вибірки ввели нові міста, серед яких середні та малі, які мають менше можливостей для розвитку інструментів електронного врядування. Деякі сайти, що входили до вибірки 2014 року, були або недоступні, або переведені на російську платформу. Зокрема, це сайти Антрацита, Брянки, Горлівки, Донецька, Сімферополя, Стаханова, Феодосії, Ялти.