У Тячівській об’єднаній громаді Закарпатської області відкрили спорткомплекс і не проти побудувати ще один. Тячівський спорткомплекс є певною фішкою міста та символом перемоги для місцевої влади. Над чим?
Судіть самі. Його почали будувати ще 2011 року державним коштом, але вже у 2013му фінансування припинили через складну економічну ситуацію в країні. Та щойно громада об’єдналася й отримала значно більші можливості для розвитку, голова Тячівської об’єднаної територіальної громади Іван Ковач оголосив про відновлення будівництва. Аби закінчити його, залучили 9,5 млн грн з Державного фонду регіонального розвитку, кошти обласної та районної рад. До них Тячівська міська рада додала непідйомну до об’єднання суму. У підсумку загальна вартість будівництва об’єкта сягнула 27 млн грн, з яких із державного бюджету було лише 11 млн.
— Я погодився об’єднуватися, бо це вигідно, — каже Іван Ковач. — Дуже легко було рахувати: береш олівчик, папірець і дивишся, скільки це 60% ПДФО… Виходила сума, яка могла розв’язати проблеми не лише Тячева, але й довколишніх населених пунктів.
Арена «Тячів» складається з двох блоків: спортивної зали на 468 місць та одноповерхового адмінкорпусу. Опалюється вона електрикою, а в особливо холодні дні — газом, за допомогою спеціального теплового насоса. А освітлюється переважно денним світлом за рахунок великої скляної стіни. Роздягалки теж зроблено так, щоб можна було максимально використовувати денне світло, яке йде зі стелі, й не витрачати дорогу електрику. Певні доходи арена «Тячів» має від орендарів, а громада витрачає лише 200 тис. грн на зарплати сімом працівникам. Іван Ковач переконаний, що ОТГ, бюджет якої цьогоріч становив 126 млн грн, може собі дозволити такі витрати задля поліпшення здоров’я жителів, які займаються тут з ранку до вечора.
— Нам би ще один такий спорткомплекс, бо цей перевантажений, — каже Іван Ковач. — До обіду тут займаються учні. Кожна школа доправляє шкільними автобусами дітей на зазначений час. А з обіду працюють дитячі секції: з великого тенісу, футболу, гандболу, боротьби… Увечері тут займаються дорослі, але вже за гроші: футболісти й тенісисти. А на вихідних у спорткомплексі — змагання: чемпіонати України, міжнародні турніри, товариські матчі, на які часто з’їжджаються по кількасот спортсменів.
Нещодавно Тячівська міська рада взяла на себе ще й фінансування кількох дитячих секцій із футболу та греко-римської боротьби. До них увійшли діти, яким не вистачило місця в основних секціях спортшколи. На думку Івана Ковача, дитячого бажання займатися власним фізичним розвитком достатньо, аби міськрада витрачала 5—7 тис. грн на одну групу щомісяця. Адже це інвестиції в майбутнє!
— Спортивні проекти в громадах зазвичай убиває гігантоманія, — каже керівник Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO Оксана Гарнець. — Великі спортивні арени навіть для великих міст і багатих держав непосильний тягар. А невеликі споруди утримувати значно простіше, адже в громаді вони виконують багато різних функцій. Такі зали не тільки сприяють поліпшенню здоров’я людей. Громада отримує просторий зал для проведення різноманітних зібрань, культурних заходів тощо. Тому досвід Тячева можуть перейняти й інші ОТГ України.
Дмитро СИНЯК
для «Урядового кур’єра»
Матеріал створено
за підтримки
Швейцарсько-українського проекту
«Підтримка децентралізації в Україні»
DESPRO