Верховна Рада України розглянула проєкт постанови Бюджетної декларації на 2022-2024 роки й надала рекомендації.
За документ проголосували 269 народних депутати. Спільні зусилля Міністерства фінансів України, головних розпорядників коштів, Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України дозволили зробити крок до переходу на середньострокове бюджетне планування.
«Це історична подія. Ми вперше розглядаємо Бюджетну декларацію на три роки.
Бюджетна декларація – це не просто технічна зміна у бюджетному процесі шляхом додавання 2-х років до проекту державного бюджету. Це візія та ефективність держави, що дає кожному з нас відчуття безпеки.
У наступні 3 роки будуть забезпечені фінансовим ресурсом ініціативи Президента, Парламенту та Уряду.
Передбачається зростання надходжень до держбюджету у 2024 році до 1 трильйона 452 мільярдів гривень, або на 32% більше, ніж у поточному році», - наголосив під час виступу у Парламенті міністр фінансів Сергій Марченко.
Таким чином, Україна приєдналась до прогресивних країн світу, які впроваджують сучасну практику управління державними фінансами, що ґрунтується на відкритості, прогнозованості та ефективності.
Коментуючи підґрунтя для розробки Бюджетної декларації, Міністр фінансів підкреслив, що базою для розроблення Бюджетної декларації були макропоказники, схвалені Кабінетом Міністрів на 2022-2024 роки. Зокрема, передбачається зростання ВВП до 2024 року на рівні 5%.
«У рамках Бюджетної декларації Уряд надав пропозиції щодо внесення змін до податкового законодавства, які дозволять додатково залучити до зведеного бюджету понад 50 млрд грн щорічно та поставити крапку на багаторічних схемах щодо мінімізації податкових зобов’язань.
Хочу підкреслити, що Бюджетна декларація стане основою для складання проекту державного бюджету та прогнозів місцевих бюджетів», - зауважив Сергій Марченко.
Під час розробки Бюджетної декларації були враховані цілі та пріоритети, визначені Програмою Президента України, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, прогнозними та програмними документами економічного й соціального розвитку, зокрема, Національною економічною стратегією до 2030 року.
Так, у середньостроковому періоді зусилля Уряду будуть спрямовані на підтримку макроекономічної стабільності, стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, виконання завдань спрямованих, зокрема, на:
♦ стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу;
♦ посилення обороноздатності і безпеки держави;
♦ розвиток агропромислового комплексу;
♦ формування чистого та безпечного довкілля, збереження та відновлення природних екосистем;
♦ розвиток адміністративних послуг та їх цифровізацію, інформатизацію суспільства, сприяння розвитку ІТ-бізнесу, підвищення рівня цифрової грамотності українців;
♦ посилення енергонезалежності;
♦ створення ефективної та досконалої системи здійснення соціальної підтримки та пенсійного забезпечення населення;
♦ розвиток системи соціального захисту ветеранів війни;
♦ забезпечення якісної, сучасної і доступної середньої освіти, розбудову безпечної та інклюзивної системи освіти, створення сучасної системи професійної (професійно-технічної) освіти та забезпечення якості вищої освіти;
♦ забезпечення доступу до основних медичних послуг;
♦ підвищення рівня прозорості в управлінні державними фінансами.