ПІДГОТОВКА. До 75-річчя утворення Житомирської області в музеї космонавтики ім. Сергія Корольова відкрито виставку «Крізь терни — до зірок». В її експозиції документи та фотографії, що розповідають про історію створення та розбудови цього унікального музейного закладу. Відомий факт нагадала присутнім на відкритті його директор Ірина Дячук: громадяни СРСР вперше дізнались про творця перших космічних кораблів Сергія Корольова з… некролога.
Містян не залишила байдужими звістка, що він родом із Житомира. Отож кореспондент газети «Радянська Житомирщина» Лев Ботвинський на власний страх і ризик під час відпустки подався до Москви на пошуки матері Генерального Конструктора. Однак співробітники радянських спецслужб затримали «підозрілого» громадянина та етапували його назад до рідного міста.
Однак саме цей вчинок журналіста дав старт цілеспрямованим пошукам, завдяки яким у дивом вцілілому будиночку Корольових відкрився меморіальний музей видатного сина України.
Нині поряд із «земною колискою» видатного конструктора розміщується науково-музейний комплекс, у фондах якого і особисті речі Сергія Корольова, й унікальні документи, а також експонати — від частинок місячного ∂рунту і колосків української пшениці, що побували на навколоземній орбіті, до справжнього спускового апарата космічного корабля «Союз-27».
А чи багатьом відомо, що Житомирщина тісно пов’язана не тільки з іменем Корольова, а з родоводами ще двох видатних особистостей в історії космонавтики — Костянтина Ціолковського і Юрія Кондратюка (Олександра Шаргея)? Завдяки пошукам музейників документально доведено, що дід розробника найоптимальнішого маршруту подорожі до Місяця — родом з Бердичева, а в Житомирському обласному архіві збереглася заява батька Костянтина Ціолковського з проханням підтвердити його родове походження з дворян Волині.
На жаль, нині більшість накопичених у фондах документів, що свідчать про український внесок у світову космонавтику, малодоступні навіть для науковців. Причина –— дедалі відчутніший брак виставкових площ. Саме через це в музейному закладі фактично нема експозиції про… космічні досягнення часів української незалежності. Отож недаремно одне з центральних місць виставки «Крізь терни — до зірок» присвячене проекту розбудови музею, завдяки якому площа його приміщень має зрости втричі. План передбачає створення спеціалізованого читального залу та планетарію, де, ніби за помахом чарівної палички, можна буде спостерігати за відтворюваними на штучному небі рідкісними космічними явищами.
Прикро, що на перешкоді реалізації цих масштабних задумок — нинішній місцевий статус музею, який за своїм значенням, популярністю у відвідувачів та відомістю далеко за межами України давно вже набув значимості Національного.