Нині вже забуто точні дні народження видатних діячів далекого минулого. Зате дати завершення їхньої земної дороги ретельно зафіксовано у давніх манускриптах як данину поваги до заслуг цих людей. Один із них — уродженець Дрогобича філософ, астроном і медик Юрій Донат-Котермак, якому судилася нелегка доля.
Потяг до знань і природний талант дали змогу рано осиротілому хлопцеві з родини солекопа вступити до престижного Ягеллонського університету у Кракові. Складність навчання у ньому засвідчує те, що разом з Юрієм Котермаком почали здобувати освіту ще 207 студентів, із яких лише 66 отримали звання бакалавра і дев’ятеро стали магістрами. Замість того щоб пожинати плоди заслуженого успіху, талановитий випускник вирушив до далекого італійського міста Болонья, куди через брак коштів на проїзд довелося йти пішки.
Найстаріший і найпрестижніший на той час університет Європи фактично складався із трьох вишів: двох юридичних (окремо для італійців та іноземців) та закладу для «вивчення всіх наук, за винятком права», студентом якого став Юрій зі Львова. Саме так записали його ім’я ті, кому назва Дрогобич видалася занадто складною.
Студентське буття українця в чужому місті засвідчує надісланий другові лист від 6 лютого 1478 року: «Доводиться бідувати у клопотах і злиднях. Невеликий щоденний заробіток дістається ціною постійної праці й величезних зусиль. Багато міг би я додатково осягнути в науці, якби не вимушений був турбуватися про найнеобхідніше».
Та всупереч труднощам Юрій Дрогобич не лише успішно здобув звання доктора філософії й медицини, а й став викладачем астрономії та впродовж п’яти років читав лекції в Болонському університеті. У 1481—1482 роках наш земляк був ректором університету «всіх наук, крім права». Вирішальне слово під час обрання на цю посаду, на відміну від нинішніх часів, мали студенти, які голосували за найдостойнішого серед викладачів. Це цілком закономірно, адже ректор середньовічного університету володів усією повнотою цивільної і кримінальної юрисдикції над особами, пов’язаними з вишем. Отож крім суто наукових заслуг і управлінських здібностей, повинен був мати довіру як суддя і чесний розпорядник коштів.
Трактат Юрія Дрогобича «Прогностична оцінка поточного 1483 року» — перша відома друкована книга Європи, яку написав українець. Вона побачила світ за 27 років до ймовірної дати народження першодрукаря Івана Федорова. До речі, дедалі більше доказів того, що «пєрвопєчатнік» не бачених до того в Московії книг не росіянин за національністю і приїхав до «старших братів» із західноукраїнських земель.
У вступі до «Прогнозу» Юрій Дрогобич стверджував, що «хоч далекі від людей простори неба, та не віддалені від розуму людського». У самому тексті є ще крамольніша заява, що «жителям християнських держав загрожує велика небезпека через визиск князями і панами». У часи, коли у всій Західній Європі палали вогнища інквізиції, нагадувати, що всі рівні перед Богом і брати й сестри по вірі, а не всесильна еліта і безправні холопи, було вкрай небезпечно.
1487 року Юрій Дрогобич повернувся до рідного Ягеллонського університету, де його студентом став Миколай Коперник. Саме йому судилося здійснити революцію в астрономії, довівши, що не Земля, а Сонце — центр нашої планетної системи.