Волонтерка Корпусу миру Ольга Беднарек приїхала на Черкащину зі США більш як рік тому, бо зацікавилася Україною. Оселилася в районному центрі Маньківка на Черкащині, як кажуть, у глибинці, аби краще пізнати життя українців. Маючи польське коріння, володіючи польською мовою, молода вчителька швидко засвоїла українську, тепер працює над поглибленням та вдосконаленням своїх мовних навичок.
Життя у провінційній Маньківці йде своїм звичаєм, розмірено й просто. Згадуючи Чикаго, де народилася, яке зовсім не схоже на її теперішнє місце проживання, волонтерка часом сумує за рідними, за звичним укладом великого міста. Проте нинішній етап розцінює як дуже важливий. Викладаючи в місцевій школі англійську, вона й сама вчиться. Діти їй подобаються безпосередністю, бажанням здобувати знання. Крім роботи в школі, вирішила взятися за ведення гуртка для місцевих бабусь, які також мають бажання спілкуватись англійською.
Ольга мріє про кар’єру дипломата. Розуміє, що шлях до цього лежить через наполегливу працю, зокрема й через спілкування з простими людьми, глибоке розуміння їхніх інтересів, знання різних мов.
Нерідко учасниці гуртка, які щочетверга приїжджають на заняття до будинку культури, після лінгвістичних вправ гуртом затягують українську пісню. Разом з ними охоче співає й молода волонтерка Ольга, дивуючись красі й мелодійності народного співу. Каже, що це допомагає відчути Україну серцем.