ДУХОВНІСТЬ
Формування нової гуманітарної політики країни відбувається з урахуванням 200-річного ювілею Тараса Шевченка
Оксана СЛІПУШКО,
професор Київського
національного
університету імені
Тараса Шевченка
для «Урядового кур’єра»
Саме Шевченківська ідея покликана виконати місію духовного єднання української нації. За тим, як Україна відзначатиме ювілей свого національного генія, буде визначено духовний вектор країни у світовому просторі.
Визначальна тенденція сучасної світової гуманітарної політики — пошук і розвиток напрямків, які сприяють інтеграції різних національних гуманітарних просторів в один світовий контекст при збереженні особливостей кожного з них. Саме врахування історико-культурної традиції та гуманізація суспільних відносин повинні лежати в основі нової гуманітарної політики.
Освітня сфера безпосередньо пов’язана з гуманітарною політикою. Зокрема, вишівська наука виробляє ті цінності, які максимально швидко доносяться до суспільства через студентську аудиторію. Так, особливо значущими є нові пошуки на теренах вивчення та нового осмислення спадщини генія — Тараса Шевченка. Актуалізація певних ідей і положень із творів Шевченка зазвичай співвідноситься з проблемами, які важливі нині в українському суспільстві. Наприклад, у часи незалежності України незаперечний інтерес викликає ідея державності в інтерпретації митця, розуміння ним відносин між Україною та її сусідами, взаємостосунків між самими українцями тощо. Зокрема, цікавим є витворений Шевченком ідеал Духовної Держави, який по суті віддзеркалює вікові традиції національного політичного і духовного державотворення. Потребують дослідження передусім ті питання у творах Тараса, які тією чи тією мірою торкаються нагальних проблем сучасності. Таким чином формуються визначальні тенденції суспільного мислення, відповіді на які повинна нести у собі гуманітарна політика держави. Все це свідчить про вагому роль вишів, зокрема провідних, у формуванні гуманітарної політики.
Як відомо, цього року вийшов Указ Президента України «Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка». Цей документ закладав підгрунтя для формування стратегії загальнодержавного відзначення ювілею Кобзаря, ним визначається важлива складова гуманітарної стратегії України. Оголошення 2014 року Роком Тараса Шевченка свідчить про пріоритетність Шевченківської ідеї у національному гуманітарному просторі.
Слід зазначити у зв’язку з цим, що важливим і фактично ідейно продукуючим центром відзначення ювілею Кобзаря стає Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Наказом його ректора академіка Леоніда Губерського створено оргкомітет і робочу групу щодо відзначення ювілею. Нині розробляється план заходів, який враховує указ Президента, а також пропозиції всіх структурних підрозділів університету, Інституту літератури НАН України, Національного музею Тараса Шевченка у Києві щодо відзначення ювілею Кобзаря.
Місія цього плану заходів полягає насамперед в утвердженні шевченківської ідеї, піднесенні її до рівня загальнодержавної значущості, а також виведенні на міжнародний рівень. Шевченківська ідея в університетському плані утверджується у двох визначальних аспектах: освітньому і науковому, кожен із яких передбачає внутрішній і зовнішній рівні реалізації. Так, заплановано низку міжнародних і всеукраїнських конференцій, «круглих столів» тощо, на яких буде озвучено найновіші досягнення у галузі сучасного шевченкознавства. Планується забезпечити оновлення, реставрацію та впорядкування художніх зображень Т. Шевченка, розташованих у приміщеннях і на території університету. Масштабними є акції студентського парламенту вишу. Вагома видавнича і рекламна діяльність, що передбачає видання творів Шевченка, зокрема «Кобзаря» і «Захалявної книжки», низки посібників і монографій, які відповідають читаним в університеті навчальним курсам і дисциплінам. Буде представлено, зокрема, історію Шевченківської премії КНУ.
Загалом у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка розробляється і формується комплексна стратегія відзначення ювілею Тараса Шевченка. У такий спосіб провідний навчальний заклад країни ще раз засвідчує свою активну участь у формуванні гуманітарної політики держави.