Українцям покажуть 8-й фільм Тарантіно «Мерзенна вісімка» 14 січня на старий Новий рік. Квентін Тарантіно у світовому кінематографі – феномен, який заявив про себе ще у 1994 році на Каннському фестивалі. Саме тоді стало зрозуміло, що кіноматограф отримав новий виток: колаж штампів із різних жанрів. Цинічні звірства, які в кримінології іменують як «невмотивовані злочини», Тарантіно перетворив на чорну комедію – не надто страшну, а скоріше веселу. Фільми Тарантіно вирізняються довгими, розлогими діалогами, наповненими десятками дрібних деталей і зайвих подробиць, через які розкриваються характери персонажів його фільмів.
«Мерзенна вісімка» не стала винятком. Тригодинний епос, знятий на 70-міліметрову плівку, поділений на кілька частин. До речі, про магію чисел: восьмий фільм, вісім доль, що зіткнулися в просторій, але затишній таверні. Але все по- порядку.
Засніженими рівнинами штату Вайомінг мчить самотній візок, намагаючись обігнати сніжну бурю. У візку Джон Рут (Курт Рассел), на прізвисько Вішатель, везе злочинницю Дейзі Домерга (Дженніфер Джейсон Лі) в містечко Ред-Рок, щоб повісити за скоєні злочини. Вимушені зупинки додають їм попутників: мисливця за головами Майора Маркуса Уорена (Семюель Л. Джексона) і Кріса Меннікса (Уолтон Гоггінс), який називає себе новим шерифом містечка Ред-Рок. У такому складі візок добирається до невеликої таверни Мінні, щоб перечекати сніжну бурю біля каміна. Окрім теплої кави та гарячого рагу, на попутників у таверні чекають і кілька незнайомців: генерал, кат, мексиканець, француз та ковбой, який з’явиться пізніше.
В основі «мерзенної вісімки» гра: хто кого перехитрить, хто кого вб’є першим. Кривавий план банди дає збій, коли в їх схему втручається випадок. Позитивних героїв тут немає, тому жаліти тут нікого.
Переглядаючи фільм, намагаєшся вгадати, хто виявиться найбільшим мерзотником або найкмітливішим, і, як завжди, помиляєшся. Щоправда, цього разу фільм здається дещо затягнутим через довгі діалоги, а 70-міліметрова плівка, що прекрасно передає зимові пейзажі, в тісному приміщенні суттєво програє. Слід відзначити оригінальну музику Енніо Морріконе, яка об’єднує деталі в одне ціле.
Почавшись як дорожня пригода, «Мерзенна вісімка» несподівано обертається детективною історією. Ближче до фіналу, коли всі карти викладені на стіл, залишається тільки дивуватися глибині деталей, акторській грі та сценарним задумам режисера. «Мерзенна Вісімка» розігрує перед глядачем «Десять негренят» Агати Крісті, але в нових декораціях Дикого Заходу.
Настя ІВАНЦОВА,
для «Урядового кур’єра»