"Вісім пріоритетів Мінагрополітики"

Оксана МАЛОЛЄТКОВА
21 травня 2016

Міністерство аграрної політики та продовольства зосередиться в роботі на трьох ключових пріоритетах: земельна реформа, а також реформа державної підтримки та держпідприємств. Про це вчора на брифінгу в Будинку уряду заявив міністр Тарас Кутовий, представляючи концепцію реформування галузі «3+5».

Розшифровуючи підхід міністерства до земельної реформи, Тарас Кутовий зазначив, що в законі про обіг земель сільгосппризначення мають бути відображені такі ключові моменти, як продаж прав оренди і застава прав оренди на сільгоспземлю. «Цей підхід дасть змогу залучити додатковий капітал, врегулювати ринок, кожному власникові паю стати учасником ціноутворення. Це потрібно для запуску галузі. Додаткові кроки зможемо зробити лише з часом», — каже він. 

Реформа держпідтримки полягає в прямій підтримці сільського господарства. «Обсяг, який пропонуємо на наступний рік, — 1% валової реалізації  сільгосппродукції. Йдеться про 3 мільярди гривень. Цей той підхід, який може працювати, оскільки, наприклад у США ця цифра на рівні 10%, у Європі — 20.  І підтримувати ми хотіли б малих та середніх виробників.  Ідеться про підприємців, які працюють на площах менш як 500 гектарів, адже це поріг, з якого починають працювати з підприємцями комерційні банки в Україні», — каже урядовець.

Говорячи про реформу держпідприємств, Тарас Кутовий зауважив, що швидко підвищити їхню ефективність не вдається навіть зміною керівництва та проведенням перевірок. «А приватизація — один з дієвих та швидких способів припинення корупції в цій галузі, підняття загальної ефективності на підприємствах. Нині ж, згідно з останнім звітом міністерства, фіксують 3,6 мільярда гривень збитків. В умовах, коли просимо 3 мільярди на підтримку для малих і середніх гравців, такі збитки неприпустимі. Це треба завершувати і починати підготовку цих підприємств до приватизації. Історично на всіх підприємствах створювали справжні й несправжні борги, щоб мати змогу забирати ці підприємства через борги.

Нині Мінагрополітики разом з Мінфіном та Мінекономіки обговорюють, як правильно вибудувати модель, щоб вона принесла і гроші в державу, і ефективність підприємствам. Один зі способів, який може працювати, — продаж частини акцій з умовою та можливістю допродажу іншої частини у разі виконання фінансового плану, господарських показників. Не хочеться, щоб деякі підприємства купили для того, аби нівелювати конкуренцію на ринку», — наголосив міністр.

І додав, що нині подано на зняття заборони з приватизації дуже багато підприємств, базова вартість й активи яких — земля, як правило, на актах постійного користування.

«Нині не вирішено питання, як право користування на цю землю передаватимуть новому власникові. А активи без землі не матимуть істотної цінності для інвесторів. Тому треба робити все комплексно, інакше приватизація підприємств із землею не буде успішною», — переконаний він. 

Разом із трьома названими напрямами міністерство рухатиметься ще в п’яти. Перший — безпечність та якість харчових продуктів. Ідеться про початок роботи Держпродспоживслужби, щодо якої нині є запізнення з призначеннями на управлінські посади у зв’язку обов’язковістю проведення конкурсів через держслужбу. Це спричиняє затримку із роботою служби на 3—4 місяці, що вносить складнощі в контексті експорту наших товарів за кордон та імпорту іноземних.

Другий напрям — зрошення. Йдеться про повернення частини українських земель в аграрний обіг, ефективне використання таких активів, як канали. Фінансово в цьому питанні підсобить Світовий банк. Третій — органічне виробництво. На переконання міністра, такі культури саме для малих і середніх виробництв можуть стати нішевими, конкурентоспроможними за умов і державної підтримки, і використання інфраструктури Державної продовольчої зернової корпорації та Аграрного фонду. Ще два напрями — розширення ринків збуту з акцентом на ті, які можуть споживати продукти з доданою вартістю, і розвиток сільських територій.

А щоб міністерство змогло ефективно рухатися в обраних напрямах, йому, на переконання Тараса Кутового, потрібна інституційна реформа. Нині, за словами міністра, воно не здатне динамічно виконувати завдання, поставлені суспільством та урядом. Тож у відомстві запрацювала робоча група, яка і має визначитися з відповідними реформами. 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua