"Вітчизняна наука на порозі змін"

Інна КОВАЛІВ
26 грудня 2015

Наукова спільнота очікує на запуск масштабної реформи своєї галузі та належне її фінансування — на цьому нещодавно наголосили українські освітяни й науковці під час прес-конференції, організованої Радою молодих вчених Національної академії наук України. Адже місяць тому парламент ухвалив закон про наукову та науково-технічну діяльність, який має розпочати процес реформування вітчизняної науки вже в 2016 році.

— Цей закон дасть змогу нарешті розпочати довгоочікувану реформу в системі управління і фінансування науки, запустити цивілізовані механізми, які сприятимуть інтеграції української науки до європейського дослідницького простору, — наголошує голова профільного комітету Верховної Ради Лілія Гриневич. — У цьому документі означено дуже важливі механізми, які мають спрямувати науку в русло державних пріоритетів, привести нові критерії для оцінки наукових досліджень, поступово збільшити грантове фінансування і в результаті зменшити відтік наукових кадрів.

Міністерство освіти і науки, профільний комітет парламенту та наукова спільнота упродовж року розробляли й доопрацьовували новий закон, грунтуючись на кращому європейському досвіді та адаптуючи його до українських реалій. «Усіх хвилює питання, наскільки можемо зробити нашу науку корисною країні, — говорить член Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти Олексій Скрипник. — Тільки на проектах з продовження роботи реакторів на атомних станціях наші науковці забезпечують увесь бюджет Національної академії наук. Водночас у всьому світі фундаментальну, базову науку фінансує держава. Тож в Україні теж потрібні кардинальні зміни. Щоб вітчизняні науковці світового рівня отримували належне фінансування і щоб у них не було бажання тікати за кордон».

Важливо також розв’язати проблему оцінювання наукової діяльності, методики, за якими це має проводитися. Цього питання в Україні багато років не порушували. У зв’язку з цим Міністерство освіти і науки вже цьогоріч розпочало активну співпрацю з європейськими колегами.

— Важливим досягненням стало приєднання України до програми досліджень та інновацій «Горизонт-2020», — розповідає начальник управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції МОН Анна Новосад. — У межах цієї програми Єврокомісія започаткувала певний інструмент допомоги країнам, які хочуть оцінити власну систему науки, розвиток інновацій. Ми таке бажання висловили, і у вересні Європейська комісія підтвердила нашу заявку. З січня почнемо підготовку до аудиту з тих напрямів, які Україна окреслила як пріоритетні. Це аудит інституційний та операційний — на яких умовах у нас проводять конкурси для науковців, фінансування, а також інтернаціоналізація науки та входження в європейське дослідницьке середовище. Тож у січні наступного року буде створено робочу групу з представників міністерства, комітету, НАНУ, яка почне комунікацію з Європейською комісією щодо конкретних напрямів і строків аудиту. На початку березня у Брюсселі відбудеться перша зустріч, де офіційно затвердять конкретні дії всіх сторін. У травні плануємо візит європейських експертів до України. А в липні вже матимемо результати міжнародного аудиту. Ці результати важливо донести до всіх ключових міністерств, які відповідають за підтримку і фінансування науки.

Науковці, які брали активну участь в обговоренні законопроекту, вважають документ реформаторським. «Він передбачає демократизацію внутрішнього життя академії наук, створення нових інституцій, — вважає віце-президент Національної академії наук Анатолій Загородній. — Усе це в комплексі працюватиме на зростання ефективності наукових досліджень. До речі, не чекаючи на вказівки, ми вже розробили методику оцінювання ефективності діяльності наукових установ, використовуючи сучасний європейський досвід».

Науковці й освітяни розуміють, що запускають реформу під час економічної кризи та війни в країні, але наголошують: стратегічно важлива галузь потребує негайних змін. Але щоб новий закон запрацював, потрібна підтримка керівництва держави та належне фінансування. Тоді українська наука вийде із стану стагнації й нарешті зможе інтегруватися у європейський простір.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua