ПОДІЯ
У сквері біля пам'ятника поетові збиратимуться любителі мистецтва
Завершилася двадцятирічна епопея навколо увічнення пам'яті видатного земляка - громада свого часу збирала кошти, обговорювалися різні проекти (один із них навіть був встановлений на іншій площі, але потім демонтований через непрофесійне виконання). Дехто тоді намагався використати ім'я поета в політичних цілях. Однак таланти - це надбання народу, зауважив на церемонії відкриття монумента голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб.
Автор бронзового монумента, встановленого у сквері біля Палацу одружень, - скульптор Владислав Димйон. Висота пам'ятника - 2,3 метра. Поет обійнятий крилом, яке, за задумом автора, уособлює талант. На пам'ятнику викарбувано уривки з двох віршів: "Ти знаєш, що ти - людина?" та "Спади мені дощем на груди".
Реконструкція скверу, де встановлено пам'ятник, ще не завершена. Планується встановити лавочки та продовжити озеленення. Як розповів міський голова Сергій Одарич, сквер буде облаштовано як місце зустрічей поетів, митців, тут можна буде почитати і послухати поезію.
На відкриття приїхали онука поета Мирослава, колеги та друзі Василя. Наскільки вдалося авторові скульптури втілити риси живого Василя Андрійовича, однокурсник Симоненка поет Микола Сом зауважив:
- Коли знаєш людину, а тим паче якщо мова про друга, ніякий пам'ятник не може повністю відтворити її риси, це майже завжди щось досить віддалене, а тому Василь у моїй пам'яті живіший, ніж у цьому образі. Але добре, що він тут не спотворений. Я привіз багато подарунків, зокрема вірші Василя Симоненка, які вийшли молдавською мовою, а також видання "Від Тараса Шевченка до Василя Симоненка", що побачило світ латвійською мовою.
Учасники та гості урочистого заходу також прослухали запис віршів Симоненка у його власному виконанні, а також у виконанні учасників місцевих літературних студій.
На черзі - розширення меморіального музею у приміщенні редакції, де працював поет.
ДОСЬЄ "УК"
Василь СИМОНЕНКО. Український поет і журналіст, діяч руху опору "шістдесятників". Навчався на факультеті журналістики Київського університету, жив і працював у Черкасах. Писав вірші, найбільшої популярності набули його самовидавні твори з критикою радянського ладу і висловлюванням любові до України. В історію української літератури увійшов як борець за державний та культурний суверенітет.