"Володимир Чайка. Перерваний політ"

ВТРАТА

На 65-му році пішов з життя Миколаївський міський голова Володимир Дмитрович Чайка

Звістка про смерть Миколаївського міського голови Володимира Чайки приголомшила все місто. Володимир Дмитрович був беззмінним головою громади протягом майже 13 років. Миколаївці довіряли йому керівництво містом чотири рази, обираючи на високу посаду. І цю довіру він виправдовував своєю самовідданою працею. Його називали народним мером, а його щира усмішка, привітність та позитивне сприйняття життя стали такими ж атрибутами міста, як і корабельна слава. 

Володимир Чайка був найбільш впливовою та авторитетною людиною в місті, про що свідчать результати соціологічних досліджень. Він підкорював своєю добротою, людяністю, оптимізмом, простотою, та навіть неабияким співочим талантом. Визнанням діяльності Володимира Дмитровича Чайки на посаді міського голови стало нагородження орденами «За заслуги» ІІІ та ІІ ступенів. У березні 2007 року Володимир Чайка став переможцем Всеукраїнського конкурсу «Людина року» в номінації «Міський голова року». Йому було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник соціальної сфери України».

Все місто протягом останніх двох тижнів вболівало та молилося за здоров’я мера. 18 лютого в нього стався інфаркт. До лікарні його доставили в стані кардіогенного шоку. В кардіологічному центрі Миколаївської обласної лікарні міському голові було зроблено коронарографію, яка  показала глибокі склеротичні зміни коронарних судин. Було прийнято рішення відправити Володимира Дмитровича до Києва, де в Інституті імені Стражеска йому було зроблено операцію стентування коронарних судин. Операція пройшла успішно, і 1 березня Володимир Чайка прибув з Києва до Миколаєва.

А вже наступного дня міський голова вийшов на роботу, хоча лікарі категорично заборонили йому будь-які навантаження: максимальна рухова активність протягом найближчого місяця не більше 800 метрів; розмірений, спокійний спосіб життя; регулярний прийом призначених препаратів. Утім, Володимир Дмитрович провів надто насичений останній день свого життя — в міськвиконкомі обговорював питання підготовки до сесії, опісля дивився футбольний матч на першість області на Центральному міському стадіоні. Вже вдома відчув себе зле. На «швидкій» його транспортували до кардіологічного центру Миколаївської обласної лікарні.

Дорогою в лікарню, в реанімобілі, сталася зупинка серця. Лікарям вдалося провести реанімаційні заходи і відновити серцеву діяльність. Удруге  зупинка серця сталася, вже коли «швидка» в’їхала у двір обласної лікарні. Вжиті неодноразові спроби відновити серцеву діяльність ні до чого не привели. Серце Володимира Чайки зупинилося назавжди.

Четверте березня оголошено в місті траурним днем. Попрощатися з шанованим мером прийшло все місто. Протягом двох годин нескінченний потік  людей вишикувався в залі та навколо приміщення обласної ради. Потім з почесним караулом траурна процесія пройшла до будівлі міськвиконкому. Панахиду відслужили в кафедральному соборі Різдва Пресвятої Богородиці, а поховали Володимира Чайку на центральній алеї міського цвинтаря.