Вітер змін, погляд у сонячне мирне майбуття, крилата дорога додому — зворушливі картини художників-аматорів не залишили байдужими відвідувачів благодійного аукціону «Мистецтво заради життя», що відбувся у Київському музеї Івана Гончара. Адже всі представлені полотна-мрії написали українські бійці, які повернулися з фронту і під час лікування взяли до рук пензлі.
Багатьом нашим воїнам війна зранила не лише тіло, а й душу. Тож реабілітація за допомогою мистецтва сприяє повному зціленню — і фізичному, і моральному. Молодший сержант Сергій Гартман уперше після школи спробував знову малювати і зрозумів, що через художні образи часто можна передати більше, ніж просто сказати словами.
.JPG)
Важливо, що під час благодійного аукціону всі бажаючі мали змогу придбати вподобані картини наших бійців, а кошти спрямувати на їхнє лікування. На жаль, не всі художники могли особисто потиснути руку новим власникам своїх шедеврів, оскільки дехто з них ще й досі в лікарні. Та навіть там вони не втрачають надії на швидке одужання і сподіваються, що гроші від продажу полотен хоч якось допоможуть тим побратимам, які перебувають у найтяжчому стані.
Кожен лот продавали зі стартової ціни 500 гривень. Ведучі заходу народна артистка України Наталя Сумська і керівник Благодійного фонду батальйону імені генерала Кульчицького НГУ Костянтин Винниченко доклали максимум зусиль, щоб зібрати на лікування поранених воїнів якомога більше коштів. «Події в нашій країні спричиняють стільки болю та співчуття, але водночас посилюють патріотизм, — зізнається Наталя Сумська. — Лише творчість допомагає не втрачати свою силу, наснагу, віру в краще майбуття. І тому ідея своєрідної адаптації за допомогою мистецтва для наших хлопців неймовірно вдала, навіть необхідна».
На аукціоні порушувалися й інші актуальні питання, зокрема традиційної психологічної адаптації у прифронтовій зоні. «Нині в зоні АТО гостра потреба в психологах, і ця проблема відчувається дедалі гостріше, — розповідає волонтер Галина Алмазова. — Звісно, кваліфікованих фахівців не вистачає. Тому кожен волонтер має бути готовим надати воїнам психологічну допомогу. Адже ми для бійців не лише психологи, а й фактично те плече, на яке можна опертися і поплакати». До того ж таку потребу мають не лише хлопці, які безпосередньо беруть участь у бойових діях. Психологічної допомоги потребують і демобілізовані бійці, адже навіть у мирному середовищі вони не в змозі забути справжні страхіття війни.
Дарина ГОЛОВАТЮК
для «Урядового кур’єра»