САМІТ
Цивілізаційний поступ неможливий без використання атомної енергії, тому у людства не існує іншого вибору, ніж зробити атом безпечним
Чи можливо підкорити ядерну енергію жорстким нормам безпеки, чи "мирний атом" - це оксиморон, - таке питання намагалися вирішити учасники Київського саміту з питань безпечного та інноваційного використання ядерної енергії. Цей захід зібрав у столиці України представників 35 країн та міжнародних організацій.
Чергове попередження світу
"Чорнобильська катастрофа навіки змінила історію, - сказав у своєму виступі Президент Віктор Янукович, який був модератором саміту. - Вона підбила риску під дитинством людства". Саме після цих трагічних подій 25-річної давності світова спільнота почала процес кардинальної зміни підходів до безпеки технологій, зокрема і до атома. Чорнобиль показав, наскільки легковажно ставилося людство до ядерної енергетики. Водночас Віктор Янукович переконаний у тому, що повна відмова від використання ядерної енергії означатиме штучне гальмування науково-технічного прогресу.
Після гірких уроків Чорнобильської катастрофи світова спільнота значно підвищила вимоги до експлуатації ядерних установок. "Тим не менш, сфера використання ядерної енергії все ще є достатньо небезпечною, - наголосив Віктор Янукович. - Особливо, якщо не враховуються усі ризики". Прикладом таких ризиків Президент України назвав фатальний збіг надзвичайних обставин - потужний землетрус і цунамі, які спричинили аварію на АЕС "Фукусіма-1" в Японії. "Світове співтовариство отримало чергове попередження напередодні 25-их роковин аварії на ЧАЕС, - вважає Віктор Янукович. - І в цьому - гіркий символізм, який вимагає від усіх нас глибокого осмислення і адекватного реагування". Президент України вважає, що підвищити рівень ядерної безпеки можна, лише піднявши на новий якісний рівень міжнародне співробітництво у цій сфері.
Найпріоритетнішим проектом, який наразі ведеться у сфері безпеки на ЧАЕС, є перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему. Він також повідомив присутнім, що після завершення будівництва нового саркофага Україна планує залучити провідні світові компанії для апробації та тестування технологій з вилучення та переробки радіоактивних відходів у реальних умовах високої радіації.
Віктор Янукович нагадав, що Україна - одна з держав, яка послідовно відстоює ідеї ядерного нерозповсюдження, і свого часу добровільно відмовилася від власного ядерного збройного арсеналу. Також згідно з рішенням Вашингтонського саміту, Україна відмовилася від високозбагаченого урану.
Стрес-тест на AЕС
Як мирно використовувати атом? На це непросте запитання Генеральний Секретар ООН Бан Кі Мун у своєму виступі запропонував доволі конкретну відповідь: "Для цього необхідно переглянути усі стандарти ядерної безпеки як на міжнародному, так і на національному рівнях". На переконання Генсека ООН, відповідальність за належну експлуатацію АЕС лежить передусім на урядах країн. Головним елементом такої безпеки є відповідна підготовка працівників АЕС і створення незалежного органу жорсткого контролю. На його думку, фахівці з ядерної безпеки повинні брати до уваги кліматичні зміни на планеті і враховувати ймовірності виникнення повеней та цунамі. Бан Кі Мун розповів, що наразі у 39 країнах світу функціонує 443 атомні електростанції, ще 64 нових атомних реактори будуються, і деякі з них розташовані у зоні сейсмічної активності. Водночас Генсек ООН визнав, що ядерна енергетика залишається важливим ресурсом для багатьох держав.
Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу підтвердив наміри ЄС продовжувати співпрацю України з реалізації чорнобильських проектів і зауважив, що світова спільнота повинна не лише розв'язувати проблеми, пов'язані з наслідками ядерних катастроф, а й скерувати усі свої зусилля, щоб їм запобігти. "Безпека повинна стати головним принципом кожного ядерного проекту - від планування АЕС, її функціонування до виведення станції з експлуатації", -вважає Президент Єврокомісії. Він наголосив, що кожна країна-член ЄС сама вирішує, чи використовувати їй ядерну енергію. "Але ядерна безпека - наше спільне завдання", - наголосив Жозе Мануель Баррозу. За його словами, Європейське співтовариство націлене на тісний діалог з іншими країнами Європи і підтримав ініціативу Франції та Бельгії провести на діючих АЕС стрес-тести.
Інноваційні розробки та нагляд
Франція - одна з країн ЄС, чия економіка майже на 80 відсотків залежить від атомної енергії. АЕС працюють у цій державі вже понад 40 років, а її спеціалісти-ядерники вважаються одними з найкваліфікованіших у світі. Про це у своєму виступі сказав Прем'єр-міністр Франції Франсуа Фійон. "Повна відмова від атома - утопія", - вважає французький політик. Проте, на його думку, спільними зусиллями можна знайти безпечний баланс у використанні ядерної енергії та її безпеки. "Енергопостачання Бельгії залежить від АЕС на 75 відсотків, - повідомив у своєму виступі Прем'єр-міністр цієї країни Ів Летерм. - Проте використання атома весь час викликає дебати у бельгійському суспільстві". Він висловився за підтримку ініціативи щодо проведення стрес-тестів на АЕС.
На думку Президента Швейцарії Мішлен Кальмі-Рей, аварії на ЧАЕС та "Фукусімі-1" підштовхнули світ до роздумів, яким чином можна мінімізувати ризики використання атомної енергії. "Ми повинні замислитися над тим, як найефективніше використовувати енергію і шукати альтернативні енергоджерела", - сказала вона. Глава Швейцарії також висловила стурбованість тим, що більшість з діючих атомних станцій у світі використовують технології 60-х років.
Польща зацікавлена у використанні атомної енергії і вважає, що саме обмін досвідом між країнами, врахування уроків минулого може зробити атом мирним. Таку думку висловив Президент Польщі Броніслав Коморовський. Президент Угорщини Пал Шмітт наголосив, що відповідальність за використання ядерної енергетики лежить на всьому світовому співтоваристві і гарантувати її безпеку може запровадження інноваційних розробок. А Президент Хорватії Іво Йосипович вважає, що міжнародна спільнота має створити наглядові органи ядерного контролю.
Стандарт один для всіх
Казахстан, який свого часу постраждав від випробовувань ядерної зброї на Семипалатинському полігоні, може зробити чималий внесок у спільну стратегію ядерної безпеки. За словами Президента Нурсултана Назарбаєва, за весь час існування цього полігону там було проведено понад 400 вибухів, загальна потужність яких перевищує потужність Чорнобильського у багато разів. Глава Казахстану вважає, що світ має прийняти єдині жорсткі стандарти та критерії безпеки АЕС. "Без дотримання цих стандартів атомний об'єкт не повинен допускатися до експлуатації", - вважає Нурсултан Назарбаєв. За його оцінкою, до середини XXІ століття близько 50 країн матимуть у своєму розпорядженні атомні станції.
Прем'єр-міністр Азербайджану Артур Расі-заде нагадав, що близько восьми тисяч азербайджанських ліквідаторів працювали у Чорнобилі після трагічних подій 26 квітня 1986 року. На його думку, одним з факторів ризику є експлуатація на АЕС реакторів старого типу. Артур Расі-заде повідомив, що такі реактори продовжують функціонувати у сейсмонебезпечній зоні у Вірменії. Занепокоєння з приводу невідповідності вимогам ядерної безпеки на атомних об'єктах у Калінінградській області та в Білорусі висловив і Прем'єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс: "Ми надзвичайно стурбовані цим фактом, адже ці атомні об'єкти перебувають у безпосередній близькості до Литви". Литовський Прем'єр наголосив, що ядерна безпека не має кордонів, тому будь-які компроміси з цього питання можуть мати серйозні наслідки.
Цього вимагають наші народи
Підсумовуючи засідання саміту, Президент Віктор Янукович сказав, що таке представницьке зібрання ще раз засвідчило усвідомлення країнами світу серйозності викликів у сфері ядерної енергетики. Те, що трапилося у Чорнобилі та Фукусімі, вимагає нового рівня відповідальності за безпеку мирних ядерних об'єктів. За його словами, саміт підтвердив - ядерна енергетика має майбутнє, але це майбутнє можливе лише у тому разі, коли міжнародна спільнота дасть відповідь на усі безпекові виклики. "Цього від нас вимагають наші народи", - наголосив глава Української держави.
Він закликав керівників делегацій підписати за підсумками саміту Декларацію високого рівня, в якій будуть окреслені підходи з безпечного використання ядерної енергії, що унеможливили б жахливі техногенні аварії у майбутньому.