Гарна двоповерхова школа у Зеленій Діброві, що в Городищенському районі на Черкащині, тепер майже безлюдна. У холодних класах порожньо. Торік її разом із трьома іншими навчальними закладами району, кожен з яких відвідували не більш як 30 осіб, оптимізували. Навчалося в Зеленодібровській школі 23 учні, та ще в дитсадку при школі виховували 11 діток. Як пояснили в районному управлінні освіти, на балансі якого перебуває заклад, вартість утримання одного учня тут перевищувала 43 тисячі гривень на рік. Тим часом з державного бюджету на одного учня передбачено лише 9,4 тисячі гривень. Отож утримувати школу для місцевого бюджету вкрай невигідно. Після її закриття 19 учнів із Зеленої Діброви щодня відвозять автобусом до Товстівської школи.
Тим часом жителі села так і не зрозуміли, чому оптимізували саме їхню школу. У двоповерховому приміщенні були автономне опалення, водогін, каналізація. Щороку класи ремонтували, а недавно оновили вікна першого поверху.
Навчальні заклади в селах Зелена Діброва, Буда-Орловецька, Сегединці та Ксаверове, як пояснила журналістам голова Городищенської районної ради Інна Ус, виведено з експлуатації рішенням районної ради, але за потреби в будь-який час навчально-виховний процес тут можна відновити. Поки що на території кожної зі шкіл несуть вахту по два охоронці. Для запобігання, так би мовити, непередбачуваним ситуаціям.
Саме один з охоронців і повідомив про пориви в системі опалення Зеленодібровської школи, які, очевидно, виникли через розмерзання залишків накопиченого осаду в батареях. Їх, напевно, під час злиття води не повністю видалили.
Члени комісії, створеної для огляду приміщення, схопилися за голову: всі 202 секції 20 батарей опалення виявилися пошкодженими. Їх довелося зняти для очищення чи заміни. А ремонт, як повідомила прес-служба облдержадміністрації, вирішено провести власним коштом начальника районного відділу освіти, через недбалість якого й пошкоджено опалювальне устаткування.
Очевидці розповідають, що шкільне устаткування поступово вивозять працівники районного управління освіти.
Сільського голову Ігоря Щербака, який також увійшов до комісії, побачене просто шокувало: хоч школа й перебуває на балансі районного управління освіти, але вкладали в неї здебільшого жителі села. Після оптимізації односельці просили чиновників передати приміщення в комунальну власність Зеленої Діброви. Але їхнього голосу так і не почули.
— Можна було б перенести сюди сільський музей, бібліотеку, відкрити початкову школу тощо, — розповів голова. — Так чи інакше, не можна було його залишати на поталу холодам.
Очевидно одне: відновити в будь-який час навчальний процес у цьому приміщенні навряд чи можливо. До цього тепер треба докласти чимало зусиль та коштів. Приміром, плита та холодильник із Зеленої Діброви помандрували до школи в селі Валява, а парти, меблі та інший інвентар передали до Товстівської школи.
Як пояснила Інна Ус, доки не завершиться об’єднання громад та не ухвалять закон про освіту, «жоден державний об’єкт районна рада не передаватиме у комунальну власність сільської ради. Адже після передачі, наприклад, школи її потім легко приватизувати».
Логіка, як мовиться, залізна. Тим часом подальшої долі приміщення Зеленодібровської сільської школи, як і інших «оптимізованих», поки що не уявляють ні в районному управлінні освіти, в районній раді.