Для екологістів Африка — це континент з унікальною природою, дивовижними тваринами й рослинами. А ще — конкурент у боротьбі за кошти міжнародних природоохоронних організацій. Бо і наша природа ще доволі багата, та ми, як і більшість (не всі!) африканських країн, не такі грошовиті, щоб її самостійно зберегти.
А ось для міністра аграрної політики та продовольства Тараса Кутового Африка — це потенційні партнери. Отак: не просто майже безмежний, з огляду на кількість населення й темпи його збільшення ринок збуту нашого збіжжя (традиційний підхід), а й вірогідні інвестори.
Про це Тарас Кутовий сказав на Дні Африки, який відбувся у Верховній Раді. «Можемо значно наростити виробництво сільгосппродукції, — зауважив міністр, — але маємо певні проблеми з інфраструктурою, необхідною для успішної міжнародної торгівлі нею. Зокрема йдеться про морські порти. Тому маємо значні плани з розбудови наших транспортних потужностей і закликаємо вас ставати інвесторами цих проектів. І запрошуємо взяти участь у масштабній приватизації наших сільгосппідприємств, яка має незабаром початися», — додав він, звертаючись до великої групи послів африканських країн.
Що ж, як кажуть, у добру путь, аби лише це не зашкодило нашій природі. Втім, надії тут додає те, що працювати над збільшенням обсягів виробництва агроміністр планує одночасно з переходом на європейські стандарти якості, а це означає (сподіваюсь, і наші аграрії цього теж свідомі) й відповідні стандарти охорони довкілля та праці у процесі такого виробництва.
Було про що поговорити з дипломатами й директорові Українського державного центру міжнародної освіти Олені Шаповаловій. В українських вишах навчається понад 40 тисяч африканських студентів. І є бажання та інтерес обох сторін збільшити цю цифру (до речі, посли кожної з країн, присутні на зустрічі, знають, скільки саме їхніх студентів здобувають у нас освіту). Обговорення цього питання неминуче зачепило і необхідність розширення набору спеціальностей, цікавих майбутнім бакалаврам і магістрам та їхнім рідним країнам, і підвищення якості української освіти. Адже конкуренти на міжнародному освітньому ринку не сплять, та й шалений темп прогресу і глобальних змін ставить високі вимоги до інкубаторів майбутньої еліти.
Є потенціал для співпраці між Україною й африканськими державами і в інших галузях, про що домовилися поговорити наступним разом. Тож не Європою єдиною…
Джерело: Yen.com.gh