МОНІТОРИНГ. Хоч бюджетних грошей на ЖКГ загалом немає, декому все-таки щастить отримати дещицю із державної кишені. Йдеться про кошти на «пілотні» (інноваційні) проекти, які виділяються у рамках Загальнодержавної програми реформування і розвитку ЖКГ на 2009—2014 роки. Мета таких проектів — на конкретних прикладах показати всім, як можна зменшити втрати енергоресурсів, упровадити сучасні технології тощо.
Однак і тут нерідко спрацьовує принцип «хотіли, як краще, а вийшло, як завжди». Це зауважила координатор житлово-комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко під час оприлюднення результатів громадського моніторингу щодо виконання бюджетного фінансування низки пілотних проектів у містах України.
— На жаль, маємо констатувати, що кошти з держбюджету, які виділялися на «пілотні» проекти з енергозбереження та удосконалення системи управління житловим фондом, не виконали свого цільового призначення. Проекти здійснювалися на умовах співфінансування: 10-20% співвласники мали знайти самостійно. Майже усі проекти реалізовувалися в будинках з ОСББ, адже ОСББ — єдиний реальний механізм, через який можна забезпечити співфінансування з боку мешканців. Однак у Донецьку було профінансовано проект аж на 8 млн грн у домі, де не лише немає ОСББ, а й мешканці не планують його створювати. Причому 3 млн грн співфінансування забезпечила місцева влада. Це схоже на стимулювання безвідповідальності та безгосподарності.
Ще один приклад не дуже вдалого проекту навів консультант з питань енергозбереження Олександр Горлушко:
— У Чернігові в будинку ОСББ «Бостон» утеплено північну сторону та два торці будинку. Роботи планували закінчити до кінця 2011 року, а за фактом цього не зроблено. Мешканці, квартири яких утеплено, кажуть, що в кімнатах стало тепліше. А довіра до правління ОСББ зросла і люди в будинку стали дружнішими.
За словами голови згадуваного ОСББ «Бостон» Тетяни Молочко, мешканці зібрали та перерахували до казначейства 200 тис. грн на співфінансування проекту (згідно з умовами конкурсу). Гроші з держбюджету у розмірі 1,528 млн грн прийшли із запізненням. До того ж, голова ОСББ переконана, що якби мешканці обирали компанію-підрядника самі, то зекономили б, як мінімум, половину коштів.
Моніторинг ОПОРА проводила у містах Чернігів, Донецьк, Тернопіль, Корсунь-Шевченківський, Євпаторія, Житомир, Херсон, Павлоград, Зборів. Фахівці зауважують, що в усіх цих містах було зафіксовано свої «пілотні» особливості. В одному — будинки формально створювали ОСББ, щоб отримати кошти, в іншому — справу так і не довели до кінця або ж проекти з енергозбереження не дали очікуваних результатів.