Якщо Росія вирішить скоротити чи припинити постачання газу в Європу, щоб тиснути на ЄС, Брюссель буде готовий шукати альтернативні енергоджерела, «працюючи з такими партнерами, як США, Катар і Азербайджан». Про це у своєму блозі написав високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Жозеп Боррель. Він підсумував дипломатичні зустрічі й переговори щодо протистояння з Росією, які відбулися минулого тижня. «Росія веде війну нервів, тому ми маємо бути готовими тримати свою лінію», — написав дипломат.
Криза довкола безпекових вимог Росії та ескалації на українсько-російському кордоні все ще залишається в центрі геополітичної уваги. Нарощування військових сил Росії не припиняється, військові навчання в Білорусі проведуть лише за 18 кілометрів від українського кордону.
«Москва оголосила й про військово-морські навчання за участю свого флоту, наприклад у Північній Атлантиці перед ірландським узбережжям, і про військові навчання всередині Росії», — констатує Жозеп Боррель. Він наголошує, що міністри закордонних справ країн-членів ЄС, які зустрілися минулого тижня у Брюсселі, «підтвердили свою єдність у запереченні намагань Росії відтворити лінії розмежування на континенті».
Багато хто висловлює розчарування із приводу нібито відсутності Євросоюзу в дипломатичному процесі щодо російсько-українського конфлікту, пише Жозеп Боррель. «Але якщо ЄС не сів за стіл перших двосторонніх зустрічей США — Росія та НАТО — Росія, це не означає, що ЄС не було в ширших і багаторівневих дипломатичних дискусіях», — вказує дипломат.
За його словами, США та ЄС постійно координують свої дії, інформуючи одне одного та обговорюючи подальші кроки. «Я підтримую тісні контакти з держсекретарем США, Генеральним секретарем НАТО, міністром закордонних справ Польщі, який головує в ОБСЄ, міністром закордонних справ України. Звісно, я в тісному контакті із французькими та німецькими колегами щодо дискусій у нормандському форматі», — пояснив Жозеп Боррель.
Головний дипломат ЄС позитивно оцінив письмові відповіді США й НАТО на проєкти договору про безпеку, які Москва оприлюднила торік у грудні. На його думку, ця відповідь «повторює занепокоєння щодо дій Росії, які підривають європейську безпеку», а пропозиції, висловлені у ній, можуть «посилити безпеку в Європі шляхом встановлення взаємних зобов’язань. Наша кінцева мета полягає в тому, щоб розум переважав, і конфлікти, які останніми роками посилювали недовіру та антагонізм у Європі, врегульовувати шляхом переговорів».
У Брюсселі наголошують: Кремль посилює дезінформацію про Україну, яка «має на меті створити дуже оманливе враження про Росію, оточену НАТО, й Заходом, які нібито цинічно штовхають Україну до конфлікту з Росією».
«Окрім того, що такі наративи хибні, вони посилюють напруженість, створюють невизначеність і небезпечні приводи для ескалації», — йдеться у блозі. Експерти Єврокомісії в межах нашої боротьби з дезінформацією від прокремлівських ЗМІ «виявили й розвінчали понад 5 тисяч таких випадків, спрямованих проти України».
Жозеп Боррель переконаний, що «ми переживаємо найнебезпечніший період після холодної війни. Маємо уникати подальшого підживлення ескалації та намагатись уникнути паніки». Тож глави зовнішньополітичних відомств країн-членів ЄС домовилися не відкликати з Києва своїх дипломатів.
Жозеп Боррель запевнив, що в разі російського вторгнення ЄС готує санкції, які «завдадуть серйозних втрат російській економіці й фінансовій системі». Європейська рада ухвалює рішення про запровадження санкцій на основі пропозицій високого представника з питань зовнішньої політики та безпеки.
«Я тісно співпрацюю з Єврокомісією, щоб гарантувати: рішення про економічні й фінансові санкції буде ухвалено якомога швидше, щойно виникне необхідність, — запевнив Жозеп Боррель. Він укотре повторив: — Євросоюз ніколи не відмовиться від підтримки суверенітету України, її територіальної цілісності та права на самовизначення. Україна — наш партнер і сусід, тому її безпека — це наша безпека».