Переконливий приклад того, що наші зарубіжні колеги не лише в офіційних промовах підтримують Україну в її прагненні якісно змінити регіональну політику, надати прискорення процесам роздержавлення повноважень і фінансів, підставити своє плече формуванню та становленню нових об’єднаних територіальних громад, днями продемонстрували п’ять представництв поважних європейських інституцій у нашій державі. Зокрема і такий надійний, перевірений часом партнер, як Рада Європи.
Вони об’єднали свої експертні та матеріальні можливості задля втілення в життя спільно з українськими експертами проекту «Підтримка розвитку об’єднаних територіальних громад у Хмельницькій області». Міжнародні партнери, а це ЄС, РЄ, уряди Швейцарії, Швеції та Німеччини, акумулювали задля цього понад 160 тисяч євро. Його мета — реально допомогти тим, хто першим зважився на такий, певною мірою, відчайдушний за нинішніх реалій крок — змінити жебрацьке животіння дрібних сільських громад, які зрештою вирішили згуртуватися, щоб стати самодостатніми і заможними.
Зазначимо, що Хмельниччина в цій царині демонструє лідерські позиції у країні, спричинені як об’єктивними, так і суб’єктивними чинниками. За короткий час у нові громади тут об’єдналося 213 невеликих сільрад, створивши 22 нових утворення. Місцевий актив прагне розвивати ці процеси, стикаючись, як і їхні колеги з інших регіонів, з низкою проблем, ще до кінця не розв’язаних власне реформаторами з центру.
Про що йдеться? Усе ж бо треба розпочинати заново: готувати місцеві акти, добирати персонал для роботи виконавчої структури, формувати та виконувати місцеві кошториси, вступати в прямі відносини з державним бюджетом, запроваджувати громадський контроль над управлінням публічними фінансами тощо. Ще одне «неоране поле» — визначення пріоритетів розвитку, стратегічне планування та планування території громади, пошук інвесторів. Уваги також потребує налагодження комунікації між рівнями управління.
Саме ці та інші «слабкі ланки» беруться залагоджувати учасники пілотного проекту. Для того щоб, навчивши цьому самоврядний актив однієї області, затим підготувати й розробити юридичну і методичну базу для інших об’єднаних громад.
Так, Рада Європи, реалізуючи План дій РЄ для України на 2015—2017 роки, через програму «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні» бере на себе розроблення навчальних модулів з таких вкрай актуальних тем для нових громад, як порядок їхньої діяльності, місцеві фінанси, стратегічне планування та громадська участь, за якими можна буде підготувати лідерів і кваліфікованих фахівців для всіх реформованих територіальних утворень.
Справжнім везінням для подільських об’єднаних громад також стане реальна допомога європейських і вітчизняних проектантів у розробленні для них стратегій розвитку на середньостроковий період і плануванні територій.
Тож значення згаданого хмельницького європілоту справді непересічне —його доробок стане калькою для вже створених українських об’єднаних громад і водночас буде корисним для тих, хто згодом зважиться піти їхнім шляхом.