Минулого літа фермер попередив археологів зі Східного інституту Чиказького університету (OI), які оглядали древню ділянку Тюркмен-Карахойюк, що він бачив великий камінь з цікавими написами при ритті взимку зрошувального каналу. Команда виявила, що камінь все ще на місці стирчить з води каналу. Вчені повідомили, що на камені викарбовано напис мовою Luwian, анатолійської гілки древньої індоєвропейської мовної сім’ї, що використовувалася в цьому районі під час бронзового і залізного століть.
На камені мова йшла про перемогу над Фригією, царством, яким правив легендарний древній цар Мідас.
«Ми й гадки не мали про це зникле царство. В одну мить ми отримали важливу нову інформацію про Близький Сход бронзового століття. Чудова, неймовірно вдала знахідка», – сказав археолог Джеймс Осборн.
Кам'яна стела була витягнута з каналу трактором, її передали до місцевого турецького музею, де сфотографували і почали переводити написи. Було встановлено, що це була лувійська мова – одна з найдавніших гілок індоєвропейських мов, що відрізняється своїм унікальним написанням.
У розшифрованому написі розповідається про короля Хартапу, завойовника царства Муска (воно ж Фригія), люб'язно наданій богами штормів, які «зрадили королів його величності». Лінгвістичний аналіз датує стелу кінцем восьмого століття до нашої ери, коли Фригією правив цар Мідас.
Фригія – історичний регіон і стародавня держава на заході Малої Азії зі столицею Гордіон.
Назва царства походить від імені народу фригійців, які близько 1100 року до н. е. переселилися до Малої Азії з Балкан. У VI ст. до н. е. була приєднана до Лідії (остаточно — за часів царя Креза).
Знахідка частково вирішує давню загадку, хоча і не повністю. Всього у 10 милях на південь від цього місця знаходиться вулкан, де раніше було виявлено напис, що відноситься до царя Хартапу, але ось ким він був і яким царством керував, досі так і не вдалося розгадати.
Тепер вчені знають, що Хартапу був правителем Тюркмен-Карахойюк, одного із найбільших міст Малої Азії, яку на час свого розквіту займало понад 300 акрів. Його давня назва залишається маловідомою, але проєкт інтенсивного опитування OI Türkmen-Karahöyük також сподівається відповісти і на цю загадку.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»