Команда Національного музею Голодомору-геноциду розпочинає експедиційний проєкт «Голодомор: мозаїка історії. Невідомі сторінки». Музейники відвідають десять областей України, зокрема Донецьку й Луганську, щоб записати історії очевидців Голодомору й інтерв’ю із краєзнавцями, відшукати нові експонати і зафіксувати місця масового поховання жертв Голодомору.
Працівники музею відвідають Херсонську, Миколаївську, Полтавську, Харківську, Запорізьку, Дніпропетровську, Донецьку, Луганську, Вінницьку, Хмельницьку області. На основі записаних інтерв’ю буде створено 10 відеоісторій. Усі свідчення оцифрують і представлять на онлайн-платформі музею «Свідчення», де вже зберігається понад 800 історій очевидців Голодомору.
Свідків Голодомору 1932—1933 років майже не залишилося. Їхній досвід — безцінне надбання усної історії. Музейники закликають поділитися контактами тих, хто пережив геноцид, або їхніх родичів.
«Для Музею проєкт — один зі стратегічних напрямів діяльності, адже накопичення і поширення знань про Голодомор допомагає застерегти суспільство від повторення злочину геноциду», — каже Михайло Костів, координатор проєкту.
Проєкт буде втілено за підтримки Українського культурного фонду.
Торік команда музею Голодомору спільно з Ukraїner відвідала дев’ять областей України. Протягом 30 днів учасники побували в 64 населених пунктах 33 районів, де записали свідчення 120 очевидців Голодомору, поспілкувалися із 50 краєзнавцями і зафіксували 66 місць масового поховання жертв геноциду. Під час експедиції свідки Голодомору передали до музею унікальні речі, що розповідають родинні історії.
Національний музей Голодомору єдиний у світі розповідає про геноцид українців, навчає протистояти ненависті та порушенню прав людини, застерігає суспільство від повторення злочину геноциду, поширюючи знання про нього.
Лариса ВЕЛИЧКО
для «Урядового кур’єра»