ІНВЕСТИЦІЇ. В Україні реалізується 275 проектів спільного впровадження (ПСВ), що спрямовані на скорочення викидів у рамках Кіотського протоколу (далі — протоколу). Про це повідомив перший заступник голови Держагентства екологічних інвестицій України Іван Варга під час відеоконференції у Кабміні. За його словами, 102 з них беруть участь у міжнародній торгівлі, або так званому першому механізмі протоколу. Він передбачає можливість продажу надлишку квот однією країною іншій. Отримані кошти витрачаються на інвестпроекти зі скорочення викидів. Серед областей за цими проектами лідирують Донецька (21 проект), Луганська (12), Запорізька (7), Дніпропетровська та Одеська (по 6 проектів). Ці регіони реалізують 60% загальної кількості проектів.
«ПСВ можна вважати будь-який проект, що зумовлює скорочення використання природних ресурсів та підвищує енергоефективність підприємства, — уточнює І. Варга. — Фахівці вважають, що перший механізм протоколу не ефективний, бо надлишки квот у країнах колишнього СРСР і соцтабору утворилися не внаслідок модернізації, а через зміну структури виробництва (його зниження). Але в Україні цей механізм дав поштовх до спрямування коштів на теплову санацію державних і комунальних закладів і став ефективним з точки зору соціальної політики», — наголосив він.
За даними Держагентства екологічних інвестицій України, українські підприємтва отримали від іноземних інвесторів за введені в обіг та передані вуглецеві одиниці 650 млн євро. На 1 липня 2012 р. частка України на світовому ринку одиниць скорочення викидів становить 41%. За результатами першого півріччя, Україна займає за кількістю затверджених проектів першу позицію у світі.
За словами заступника міністра екології і природних ресурсів Дмитра Мормуля, області з більшим техногенним навантаженням зможуть розв’язати свої проблеми із забрудненням, якщо буде прийнято законопроект, підтриманий у парламенті в першому читанні ще 2010 р., та який Верховна Рада відкликала через введення другого періоду Кіотського протоколу. Документ передбачає створення внутрішнього ринку торгівлі квотами, що стимулюватиме підприємства до участі в боротьбі за скорочення парникових викидів. Промислові регіони зі значнішим навантаженням отримають більше квот, а гроші від реалізації спрямують на реалізацію проектів, уточнив він.
Саме тому український уряд та країни ЄС підтримали участь у другому періоді Кіотського протоколу (2013—2017 рр., або до 2020 р. — остаточного терміну ще немає). Канада, Японія, Росія, США поки що відмовились від участі у другому періоді, як і свого часу в першому. Поки країни визначаються, брати їм участь у «парникових» битвах чи ні, вчені порахували, що нині середня температура на Землі становить +15 градусів, а якби не було парникового ефекту, вона могла б знизитися до -18 градусів. Катастрофічне збільшення парникових газів за останнє сторіччя відбувається через великі темпи використання людиною природних ресурсів — вугілля, природного газу, нафти. Тому науковці порівнюють зміни в кліматі зі змінами після… ядерної війни.