Нове дослідження, яке частково фінансує Національний інститут охорони здоров’я США, доводить: якщо навіть у вас є гени, які схильні до розвитку хвороби Альцґеймера, здоровий спосіб життя може мінімізувати цей ризик. Аналіз вимагав відстеження генетики та способу життя майже 200 тисяч британців, які старші 60 років.
Дослідники встановили, що люди, які мають високий генетичний ризик хвороби Альцґеймера, якщо вони ведуть нездоровий спосіб життя, майже втричі частіше хворіють, порівняно з особами з низьким генетичним ризиком, але які дбають про здоровий спосіб життя. З іншого боку, здорове життя: регулярні фізичні вправи, збалансоване харчування, уникання куріння та помірного пиття може зменшити ризик розвитку хвороби Альцґеймера навіть серед людей з високим генетичним ризиком.
Закордонні ЗМІ наводять щодо цього аргументи керівника дослідницької групи Девіда Левеллін з медичної школи Ексетерського університету у Великобританії У групі респондентів, які мають найвищий генетичний ризик, здоровий спосіб життя знизив шанси на розвиток захворювання до 35%. Отримані результати повинні дати надію людям, які хвилюються щодо розвитку хвороби Альцґеймера, і бути стимулом до прийняття здорових звичок життя.
У дослідженні «високий генетичний ризик» було виявлено за наявності генів, які, як відомо, асоціюються з хворобою Альцґеймера, як-от особлива форма гена APOE.
«Здоровий спосіб життя» визначався у людей, які відповідали настановам Американської асоціації серця щодо фізичних вправ, тому вони забезпечували собі 150 хвилин помірної фізичної активності або 75 хвилин енергійних зусиль протягом тижня, не курили, споживали здорову їжу та пили не більше однієї склянки вина або пива на день.
Як стверджують експерти, ніхто не може гарантувати, що хвороби Альцґеймера можна уникнути. Однак Джон Хаага з Американського національного інституту переконаний, що здоровий спосіб життя, безумовно, може зменшити шанс розвитку розладу. Вчені вважають, що здоровий спосіб життя може збільшити кровообіг у мозку та зменшити окислювальне пошкодження клітин мозку, що запобігає згусткам крові та запаленням, які пошкоджують мозок, а отже, може збільшити ризик розвитку хвороби Альцґеймера.
«Якщо йдеться про хворобу Альцґеймера, то нові дослідження засвідчують: гени – це не обов'язково вирок. Лише менше п’яти відсотків генів мають настільки сильний зв’язок із захворюванням, що майже дає впевненість у розвитку хвороби Альцґеймера. Це означає, що при 95% мутацій спосіб життя матиме значення. Моя порада: не бентежтеся надто за свою генетику та приділяйте більше часу здоровому життю», – додає Руді Танзі, керівник відділу досліджень генетики та старіння в Бостонській загальній лікарні штату Массачусетс.
Отримані висновки, як повідомляють закордонні мас-медіа, були оголошені на
Міжнародній конференції Асоціації боротьби з хворобою Альцґеймера в Лос-Анджелесі. Проте було застереження: Британська база даних Biobank, з якої аналізували дані, містила лише інформацію про людей європейського походження, тому невідомо, чи можуть результати впливати на інші групи населення.
Олег КИЧУРА
для «Урядового кур’єра»