Віктор ШПАК,
«Урядовий кур’єр»
Ще на початку 2016 року до ст. 23 Кодексу України про надра внесли зміни. Із тексту, що дозволяв землевласникам і землекористувачам у межах наданих їм земельних ділянок розробляти без спеціальних дозволів та гірничого відводу корисні копалини місцевого значення на глибину до двох метрів, вилучили раніше існуюче обмеження, що отримані пісок, суглинок, торф і т. д. мають використовуватись винятково для власних господарських і побутових потреб.
Однак у чинній редакції ст. 23 є умова, що «видобування корисних копалин з застосуванням спеціальних технічних засобів погоджується з місцевими радами та обласними державними адміністраціями». Зрозуміло, що багато піску лопатою не накопаєш, а для використання для цього навіть малопотужного тракторця-екскаватора потрібний офіційний дозвіл. Однак, як не дивно, до сьогодні ще ніхто із землевласників і землекористувачів на багатій піском Житомирщині за таким погодженням ще не звертався.
Чи не головна причина цього – у збереженні вимоги «використовувати для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини», що містять ст. 90 (Права власників земельних ділянок) і ст. 95 (Права землекористувача) Земельного кодексу України.
Якщо законодавці відкоригують ці «земельні» норми, привівши їх у відповідність із уже лібералізованою ст. 23 Кодексу України про надра, то на землевласників, які віддали свої земельні паї в оренду, очікуватиме неприємний сюрприз. Адже вже згадувана ст. 95 Земельного кодексу в чинній редакції дозволяє землекористувачам «використовувати для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини», «якщо інше не передбачено законом або договором».
Навряд чи у багатьох договорах на оренду земельних паїв є окремий пункт, що забороняє орендарю без згоди землевласника видобувати пісок, суглинок, торф на фактично чужій землі. Нині, коли цю сировину можна використовувати винятково для власних потреб, особливої спокуси у таких діях немає, але після цілком ймовірного скасування заборони все кардинально зміниться.
Більш детально про згадувану юридичну проблему можна прочитати на сайті «Урядового кур’єра» у статті Віктора Шпака «Корупційні ігрища довкола пісочниці».