Над Волинською областю нависла загроза зриву підготовки до опалювального сезону та постачання газу. Про це під час прес-конференції у ПАТ «Волиньгаз» заявив голова правління цієї структури Мирослав Коротя.
За його словами, кошти, які сплачують споживачі за природний газ, перестали надходити на рахунки ПАТ — гроші з першого липня зависають на розподільчому рахунку в Ощадбанку. Із 35 мільйонів гривень «Волиньгаз» отримав лише 200 тисяч. Це означає, що ресурсу на виконання обов’язкових робіт щодо підготовки газових мереж області до опалювального сезону, аварійних викликів та виплату заробітної плати працівникам компанії немає.
На переконання волинських газовиків, до колапсу у профільній галузі області призвели рішення Національної комісії — державного регулятора у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Саме за її рішенням гроші, що надходять від споживачів як оплата за газ, акумулюються на спеціальних рахунках Ощадбанку. Натомість підприємства, які безпосередньо транспортують (ПАТ «Волиньгаз») і постачають природний газ (ТОВ «Волиньгаз збут»), залишаються без фінансового ресурсу.
— Нині ми змушені призупинити роботи з ремонту розподільчих мереж, оснащення їх сучасним обладнанням, бо під загрозою навіть робота аварійної служби газу «104», автомобілі якої невдовзі не буде чим заправляти, — прокоментував ситуацію Мирослав Коротя. — Крім того, на підприємстві зростає соціальна напруга, адже на часі проблеми з виплатою зарплати. Вперше за роки незалежності ми не в змозі гарантувати споживачам безперебійного газопостачання.
Керівництво ПАТ «Волиньгаз» нагадує й про інші рішення НКРЕКП. Приміром, у 2014 році запровадили тарифи на транспортування і постачання газу, які не покривають фактичних затрат підприємства на ці послуги. У затверджених НКРЕКП тарифах встановлено рівень технологічних втрат, що не відповідає реальним показникам. Це зумовлює підприємствам штучні борги за газ, ресурс на покриття яких немає. Тож на компанію покладено додатковий фінансовий тягар. ПАТ «Волиньгаз» неодноразово зверталося до регулятора з проханням переглянути економічно необгрунтовані рішення, попереджаючи про ймовірні небезпеки, але позитивної реакції так і не дочекалося.