22 травня у Каннах завершився 69-й кінофестиваль. Журі під головуванням австралійця Джорджа Міллера оголосило переможців. Цього року Каннський фестиваль запропонував журі оцінити як ніколи сильну програму. Натомість судді вирішили відзначити якісне, добре, але аж ніяк не видатне кіно. Крім того склалося враження, що з таким журі Каннський фестиваль, який завжди боровся за кіно саме як за мистецтво може стати ще одним рупором соціальних проблем.
З одного боку – смокінги та діаманти, з другого – соціальне кіно; з одного боку – вимога, щоб жінки вбирали мешти на високих підборах щоб піднятися червоними сходами, з другого – намагання кількісно дотриматись гендерної рівності у журі та феміністичні фільмів числі переможців.
Прикро, що фільми-шедеври залишились або взагалі непоміченими, або недооціненими.
«Золота пальмова гілка» дісталася кінофільму «Я, Деніел Блейк» (режисер – Кен Лоуч, Великобританія).
Тепер британський режисер увійшов до клубу обраних. У його активі – дві «Золоті пальмові гілки». Добротний фільм, проте сьогодні уже дещо застарілий і за темою, і за стилістикою.