У серпні ясними ночами можна спостерігати багато зірок, що падають, або метеорів. Колись вважали, що це людська душа відлітає в інший світ. А насправді це камінець або навіть піщинка, яка влітає у земну атмосферу і згорає через тертя об повітря. Існують навіть цілі метеорні потоки, що течуть наче ріки в космічному просторі.
Звідки ж беруться метеори, де їхнє джерело? Метеорна речовина — це своєрідне космічне сміття, що літає у міжпланетному просторі. Воно залишилося ще з часів первісного формування Сонячної системи, схоже на будівельні залишки: камені, камінці, пісок та пил. Рухаючись орбітою навколо Сонця зі швидкістю 30 кілометрів на секунду, Земля, ніби гігантський магніт, притягує дрібні камінці, які влітають в атмосферу і згорають. Так спостерігаємо метеорні спалахи.
Астрономи добре вивчили сотні метеорних потоків. Кілька десятків з них вважаються потужними, є й чимало малопомітних. Назви вони одержали від назв сузір’їв, з яких вилітають (так візуально здається): Ліриди — із сузір’я Ліри, Драконіди — з Дракона, Леоніди — з Лева. Найсильніший щорічний метеорний потік має назву Персеїди на честь сузір’я Персея. З 10—14 серпня очікується максимальне наповнення цього метеорного потоку, вночі можна побачити 60—70 і більше метеорів за годину.
Але ще більше уваги — в ніч з 12 на 13 серпня, з опівночі до світанку. В цей час кількість зірок, що падають, може значно зрости, і це явище називають дуже поетично — «зоряний дощ».
Чимало метеорів можна спостерігати і в інші пори року. Деякі залишають на землі сліди, серед найвідоміших той, що залишив Челябінський метеорит у 2013 році. Дехто вважає, що це сталося саме в тому місці невипадково. Саме в околицях Челябінська розташовані давні городища Аркаім і Синташта, які в легендах називають духовними центрами давнього Сибіру й Уралу. До того ж в озеро Чебаркуль, куди нібито впав метеорит, за повідомленнями очевидців, в минулому столітті вже падало велике космічне тіло. Проте виявити його поки що не вдалося. А ось на березі знайдено зо 20 каменів — чорних, гладких, округлої форми, ніби відшліфованих.
Науковці вивчають фрагменти Чебаркульского (Челябінського) метеорита.
Отже, серпневе небо готує нам чимало яскравих вражень, а може, й сюрпризів. Кажуть, побачивши зорю, що падає, треба загадати бажання, яке обов’язково здійсниться.
Анатолій КОПИЛЕНКО,
астроном, для «Урядового кур’єра»