Основи суспільства вікінгів було закладено ще в бронзовому столітті. До такого висновку прийшли шведські вчені на підставі даних нового дослідження, повідомляє телеканал SVT.
У Скандинавії бронзовий вік почався 3700 років тому. Бронза – сплав міді та олова – була важливим предметом імпорту. Уже тоді предки сучасних шведів активно подорожували світом приблизно так само, як це робили їхні нащадки-вікінги. За добу швидкохідні судна древніх скандинавів могли долати до 100 кілометрів.
Плавильний котел
«Метал перетворив всю Євразію в один великий плавильний котел, від Китаю до Ірландії і від Скандинавії до Середземного моря», – відзначає професор археології Гетеборзького університету Крістіан Крістіансен.
Проведені хімічні аналізи бронзових предметів тих часів показали, що використана у них мідь походила з району Альп, Кіпру та Іспанії. А основний видобуток олова тоді вівся на Британських островах.
За словами іншого професора археології, Юхана Линга, головним місцем будівництва кораблів, на яких в Скандинавію перевозилися заморські ресурси, був район сьогоднішньої комуни (муніципалітету) Танум, розташованої на західному узбережжі Швеції. Визначальним фактором тут був доступ до деревини. На даньській Ютландії, місце проживання найбагатших скандинавських королів, століттями раніше практично всі ліси були вирубані.
Де будували кораблі
«Ми вважаємо, що цей регіон забезпечував кораблями всю Скандинавію», – пояснює Лінг, який займався з'ясуванням географічного походження металів, що завозилися на Скандинавський півострів.
За словами Юхана Линга, скандинави бронзового століття плавали на подібних до каное суднах з екіпажем в 20 - 25 чоловік. До такого висновку вчені дійшли на підставі наскельних малюнків того часу. Вантажопідйомність подібних суден сягала майже 1 тонну.
Використовувати сільськогосподарські надлишки для оплати будівництва суден і найму екіпажу могли лише найбагатші члени суспільства. Для тих, хто на це йшов, одна вдала експедиція могла принести величезний прибуток.
«Якщо вдавалося повернутися додому з Британських островів з двома суднами, то привезеної на них бронзи було досить, щоб постачати всю Скандинавію протягом 1 року», – зазначає Юхан Лінг.
Шерсть і раби за ціною бронзи
Крім бронзи, важливою позицією ексклюзивного імпорту були шерстяні тканини, які коштували стільки ж, скільки метали. Так, на виробництво простої накидки йшло до 4 місяців, і за вартістю вона могла рівнятися сотні мечів з бронзи.
Так само, як і бронза, тканини купувалися великими партіями в Центральній Європі, а також на півдні Німеччини або в Італії.
Довго вважалося, що за імпортні товари стародавні скандинави розплачувалися бурштином, який збирали на узбережжі Данії і шведської провінції Сконе. Однак тепер все більше експертів схиляються до думки, що одного бурштину явно було недостатньо, щоб оплатити всі товари, що завозилися в Скандинавію з інших частин Європи.
«Я думаю, работоргівля могла бути важливою складовою частиною обміну на мідь та олово. Швидше за все, скандинави обертали в рабство людей, що зустрічалися їм на шляху через Європу, приблизно так само, як це робили вікінги», – вважає Юхан Лінг. Він також зазначає, що вже в ті часи з'явилися перші професійні воїни, яким не потрібно було займатися сільським господарством, щоб прогодувати себе.
«Ті, хто знаходилися на борту цих суден, були чимось середнім між воїнами, купцями і моряками. В принципі кожне поселення могло виставити морського воїна», – говорить Юхан Лінг.
За словами Крістіана Крістіансена, цей устрій став предтечею того, що з'явилося через кілька тисячоліть. «Чим більше ми дізнаємося про бронзове століття, тим більш зрозумілим стає те, що це було просунуте суспільство. В принципі тут закладалося суспільство вікінгів», – підсумовує він.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»