Роман КИРЕЙ,
«Урядовий кур’єр»
Професія в Олександра Полудня досить рідкісна. За освітою він полярник-метеоролог. Хоч полярником ставати й не мріяв. Вступивши до Одеського державного гідрометеорологічного інституту, мріяв опанувати агрометеорологію, повернутися в рідну Лисянку на Черкащині та вивчати вплив метеоумов на урожайність сільськогосподарських культур. Однак країні вкрай потрібні були полярники, тож вирішив дещо змінити науковий профіль. І не пошкодував. Уже тричі побував на українській полярній станції «Академік Вернадський», що розташована на острові Галіндез. Уродженець Лисянки прожив на острові поблизу Південного полюсу з 2012-го по 2013-й, з 2014-го по 2015-й та з 2016-го по 2017 роки. Каже, що в Антарктиді почувається цілком комфортно. Нині готується до чергової антарктичної експедиції.
Більшу частину свого перебування на полюсі віддає вивченню озонового шару навколо Землі. Для цього там є відповідне наукове приладдя, зокрема спектрофотометр Добсона, за допомогою якого вимірюється озоновий шар. Підтримуючи постійний зв’язок із британським ученим Джоном Шанкліном, який свого часу став одним із відкривачів озонової діри над Антарктидою, та з іншими науковцями, український дослідник щодня відправляє дані на BritishAntarcticSurvey у міжнародний банк даних озону.
Варто коротко пояснити значення озону для життя на Землі. Озон — це речовина, яка містить молекулу, що складається з трьох атомів кисню. За нормальних погодних умов це — блакитний газ. Коли ж відбувається зниження температури, озон переходить у фазу рідини з кольором індиго. Перебуваючи в твердому стані, ця речовина утворює кристали темно-синього або навіть чорного кольору. Озон має характерний запах, і після грози його легко відчути. Над поверхнею Землі озон створює унікальний озоновий шар на висоті 20—40 км. Він утворився під впливом сонячного ультрафіолетового випромінювання у верхніх шарах атмосфери і має велике значення для життя всіх живих істот на планеті. Це — своєрідний фільтр, що затримує електромагнітне і ультрафіолетове випромінювання Сонця.
Нині він зазнає руйнації через викиди в атмосферу фреону, тож його захисні функції помітно знижуються. Над Антарктидою кожної весни в озоновому шарі утворюється діра розміром зі США. Зменшення озонового шару негативно впливає на клімат. У майбутньому на Землі вчені прогнозують можливі неврожаї, посухи, брак продовольства. Така сумна реальність, якщо не вжити серйозних заходів, може настати вже через 100 років. Якби сьогодні екран озону зник, то життя могло б існувати тільки глибоко під водою або у водах Світового океану.
Зростання впливу ультрафіолетового опромінення змінює цілі екосистеми, особливо цикл життєдіяльності фітопланктону і наземної рослинності. Саме тому, як зауважує Олександр, він і досліджує озоновий шар. За прогнозами науковців, для відновлення озонового шару потрібно 50—60 років. Нині, на щастя, озонова діра вже перебуває у завислому стані. Адже після підписання Монреальського протоколу, наголошує дослідник з Черкащини, викиди озоноруйнівних речовин зменшилися.
Від острова Галіндез, де розташована українська полярна станція, до материка всього 8 кілометрів, а до Полярного кола — 200. Разом із 12 полярниками — членами експедиції територію острова ділять чотири види пінгвінів, два види тюленів, морські котики та морські леопарди. Останні полюють на пінгвінів, а от людям жодні з цих тварин не загрожують.
Спілкуються полярники не тільки між собою та з тутешніми тваринами. Сюди, на острів, приїжджає чимало туристів. Якось у гості завітав сам Білл Гейтс, приймали й британську принцесу Анну — згадує Олександр. Бувають і народні депутати України, артисти. Час в експедиції летить швидко. Раніше, поки звикав, було навпаки. Тому й встановив вказівник, який засвідчує, що до рідної Лисянки аж 14 955 кілометрів.