Серпень — гаряча пора вступної кампанії в українські виші. За десятиліття її проведення в незалежній Україні неодноразово змінювалися вподобання абітурієнтів щодо вибору того чи того фаху або спеціалізації. Що нового і цікавого цього року та які спеціальності найрейтинговіші чи навпаки, стали аутсайдерами вступних перегонів, з’ясовував «Урядовий кур’єр».
Міжнародне право на коні
Звернімося до статистики, яку надає Міністерство освіти і науки. Воно сформувало своєрідний рейтинг за ТОПовими спеціальностями за прохідними балами на 2018 рік. Пальму першості тримає міжнародне право, яке набрало 193,35 бала. І це цілком зрозуміло, адже ця спеціальність завжди була дуже популярною серед абітурієнтів не лише за часів незалежної України, а ще за радянської доби.
Друге місце посіли міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії із прохідним балом 192,066.
На третьому — менеджмент соціокультурної діяльності. Кількість балів на цю спеціальність — 188,598. Четверте місце — стоматологія — 188,552 бала. Це прохідний бал у вишах системи МОН. А в рейтингу вишів системи Міністерства охорони здоров’я прохідний бал на неї дорівнює 193,494.
Саме ця спеціальність торік фактично була першою в такому рейтингу. Тоді прохідний бал на неї наблизився до 197. Міжнародні економічні відносини набрали цього року 186,711 бала й посіли п’яте місце. На шостому — журналістика з прохідним балом 186,252. Дуже приємно, що саме спеціальність, до якої ми, співробітники «УК», маємо безпосередній стосунок, посідає високе місце серед ТОПових.
Однак як вважає генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН Олег Шаров, так сталося тому, що цього року на вступ на навчання за спеціальністю «журналістика» було скасовано творчий конкурс.
Східні мови дуже нам личать
Цікавий аналіз ТОПових спеціалізацій, який трохи не збігається з подібним рейтингом щодо спеціальностей. Найвищий бал — 193,7 — набрала спеціалізація «східні мови та література» (переклад включно), перша — китайська. Зростання престижу китайської мови у світі можна пояснити, адже вона рідна для найбільшої нації на планеті — у самому Китаї живе понад 1,3 мільярда людей. Ще чимало китайців мають великі діаспори фактично у всіх країнах на всіх континентах.
На другому місці спеціалізації зі стоматології та міжнародного права. Третє місце посідають германські мови та літератури (переклад включно). Найцікавіше, що переважає тут шведська. Загальний прохідний бал спеціалізацій з германських мов — 193,3. Далі — японська мова.
Найнижчий бал серед спеціальностей цього року набрали деревообробні та меблеві технології — 105,872, електрична інженерія — 104,612, автомобільний транспорт — 104,142, будівництво та цивільна інженерія — 102,918 та галузеве машинобудування — 100,919.
Річ у маленькому держзамовленні
Дуже прикро, що не популярні будівельні спеціальності, адже для нашої країни, яка розбудовується, важливо, щоб молодь ішла опановувати саме такі напрями. До речі, 10—12 років тому саме будівельні й архітектурні спеціальності в Україні серед абітурієнтів мали неабиякий попит.
Однак щодо рейтингу Олег Шаров зазначає «Урядовому кур’єру»: «На чимало спеціальностей у ТОП дуже маленьке державне замовлення. Приміром, міжнародне право, міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, міжнародні економічні відносини. А конкурс на них, як правило, дуже високий. Тому й такі рейтинги».
Щодо низькорейтингових спеціальностей і спеціалізацій пан Шаров зазначає: МОН робить чимало. Їх постійно пропагують, рекламують, ведуть роз’яснювальну роботу зі вступниками. Однак результат трохи запізнюється — як правило, на рік. Приміром, кілька років тому пропагування матеріалознавства, на яке не було конкурсів, зробило цю дуже важливу спеціальність популярною серед вступників.
«Обсяг держзамовлення ми збільшили вдвічі. Прохідний бал зріс до 107. Такі фахівці, до речі, дуже потрібні в системі Укроборонпрому», — додає Олег Шаров.
Але в нас велика проблема: щорічно зменшується кількість випускників шкіл та коледжів, тобто абітурієнтів. За інформацією МОН, цього року в Україні їх налічується лише 200 тисяч. А за радянських часів їх було вдвічі-втричі більше. Це велика демографічна проблема. Сподіватимемося, що її буде розв’язано, і всі не популярні нині спеціальності у вишах стануть модними.
ДО РЕЧІ
Робітничі кадри — на регіональне замовлення
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
Наступний навчальний рік для освітян Сумщини матиме особливості, а саме: підготовку майже 4 тисяч учнів закладів професійно-технічної освіти за регіональним замовленням. Про це повідомила директор департаменту освіти і науки Сумської ОДА Вікторія Гробова, наголосивши, що заяви у відповідні навчальні заклади прийматимуть до 1 вересня, а з урахуванням торішніх практик — до 1 жовтня.
Цього року на Сумщині готуватимуть за кошти обласного бюджету 3847 спеціалістів — трактористів, мулярів, швачок, продавців, столярів, а 25 верстатників широкого профілю — за кошти державного бюджету. Нині в навчальних закладах триває підготовка до нового навчального року: ремонтують майстерні, закуповують комп’ютерне та обладнання для майбутніх кухарів, верстатників тощо.
На зміцнення матеріально-технічної бази закладів ПТО з обласного бюджету передбачено 22 мільйони гривень залишків освітньої субвенції за минулий рік, що дасть змогу створити належні умови для підготовки сучасних кваліфікованих кадрів.