Що ж, це добре, але ж хіба і так мало у Києві музеїв? Таких, як цей, досі не було. Це перший в Україні сучасний інноваційний музей історії, хоч за кордоном такі заклади вже існують.
Класичне розуміння музею як анфілади кімнат, у яких у скляних вітринах щось виставлено і треба зберігати тишу, відійшло у минуле. Музей «Становлення української нації» — це жива книга історії, доповнена сучасними інноваційними технологіями, мультимедійними сюжетами. Експозиція музею переносить вас у будь-яку епоху нашої багатої історії — від часів Трипілля до сьогодення.
Перше, чим здивує музей відвідувача, — понад 100 фігур видатних українців, від княгині Ольги до знакових постатей нашої країни, як-от козаки, Тарас Шевченко, Леся Українка, Богдан Хмельницький тощо, аж до героїв теперішньої московсько-української війни. І всі вони не просто стоять собі окремо, як у класичному музеї воскових фігур, а об’єднані в історичні сюжети, відтворені за описами істориків і підтверджені науковими організаціями. Тож можна бути цілковито певним, що зовнішній вигляд історичних постатей, їхній вік та одяг відповідають тому часу, коли відбувалася подія, показана в сюжеті, або періоду, коли вони були на вершині слави чи в період найбільшого піднесення. Тепер кожен на власні очі зможе побачити, який вигляд мали інші відомі діячі української нації. А деякі персонажі навіть рухаються, скажімо Іван Богун підморгує відвідувачеві, який до нього підходить.
Кожну інсталяцію з 25 сюжетних композицій супроводжує інтерактивний аудіо- та відеоряд, а пристрої віртуальної реальності, що передають навіть запахи, дають відвідувачеві відчути атмосферу епохи, в якій він перебуває.
Експозиція буде цікавою і маленьким екскурсантам: у кожній композиції окрему її частину для них і призначено, її цікаво читати і легко запам’ятати дітям.
Варто згадати про 24 діорами у форматі 3D: глядач може побачити реконструкцію якоїсь історичної події у вигляді об’ємного зображення, що створює ефект присутності. І все це на великій території — понад 1800 кв. м, майже 25 музеїв зібрано в одному просторі. Так за півтори — дві години у захопливому мультимедійному форматі можна ознайомитися з багатовіковою історією української нації.
Для створення фігур скульптори вперше в Україні застосували новітні технології з використанням силікону — він краще за віск передає анатомічні особливості людини, зокрема пігментацію шкіри, шрами, зморшки тощо. Зуби робили стоматологи, для очей використали очні протези — такі самі, які вставляють людині, коли вона втрачає око. Волосся використовували справжнє людське.
Зброю робили зі справжнього металу фахівці-зброярі, так само історично достовірний одяг, його створювали досвідчені костюмери під пильним оком науковців — ті одразу вказували на щонайменшу неточність. Скажімо, у музеї не побачите козаків у червоних шароварах і оголених по пояс — це нав’язаний нам стереотип. Насправді козаки одягалися ошатно. Як саме, треба було з’ясувати достеменно.
Тож не дивно, що на виготовлення кожної фігури пішло два-три місяці. І коштувало це чимало, а спонсор проєкту був лише один: бізнесмен-ресторатор і спортсмен Валерій Галан. Держава, попри всю суспільну значущість проєкту, не надала на його реалізацію ні копійки.
І наостанок варто зауважити, що вивели музей на рівень національного проєкту спільні зусилля багатьох людей та організацій з усіх куточків України. До створення закладу долучилося 37 вчених, 40 наукових організацій, 53 музеї, значна кількість культурних та громадських організацій. Усі вони брали участь у розробленні та наповненні експозицій музею. Це Український інститут національної пам’яті, Меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові, ГО «Асоціація ветеранів АТО України», Національний історико-культурний заповідник «Чигирин», Меморіальний комплекс «Національний музей історії України у Другій світовій війні» і багато інших. З їхньою неоціненною допомогою в Києві постала нова туристська принада, що за рівнем сучасності технічних та інформаційних рішень стоїть на рівні найвищих світових досягнень у музейній справі.
Володимир КОЛЮБAКІН,
Володимир ЗАЇКА (фото)
«Урядовий кур’єр»